Нові наукові дані свідчать, що Меркурій може залишатися геологічно активним навіть зараз, попри свої невеликі розміри та відсутність атмосфери. Довгий час цю найменшу планету Сонячної системи вважали «мертвою» з точки зору геології, однак результати останніх досліджень змінюють цю думку.
Про це розповідає Finway
Деталі дослідження та основні відкриття
Вчені під керівництвом Валентина Бікеля з Бернського університету у співпраці з Астрономічною обсерваторією Падуї проаналізували понад 100 000 знімків Меркурія, отриманих під час місії NASA MESSENGER у 2011–2015 роках. Завдяки використанню алгоритмів машинного навчання дослідники ідентифікували 402 яскраві смуги на поверхні планети, що значно перевищує попередні уявлення про їхню кількість.
Ці смуги, відомі як «лінії схилів», розташовані переважно на сонячно-освітлених схилах ударних кратерів. Їхня збереженість на Меркурії, на відміну від інших небесних тіл Сонячної системи, вказує на те, що процес їх формування може тривати і зараз. Це свідчить про наявність потоків тепла та летких речовин — хімічних елементів і сполук, що можуть випаровуватися з надр планети.
«Леткі речовини могли підніматися до поверхні з глибших шарів через мережі тріщин у породі, утворених під час попередніх ударів», — пояснює Бікель. «Більшість смуг, схоже, пов’язані з яскравими заглибленнями — так званими hollows, які також виникають унаслідок вивільнення летких речовин».
Подальші дослідження та значення відкриття
Якщо запропонована гіпотеза підтвердиться, це означатиме, що внутрішня еволюція Меркурія триває, незважаючи на його вік, який сягає приблизно 4,5 мільярда років. Для подальшого дослідження планети використовуються нові дані, які надходять з місії BepiColombo — спільного проєкту Європейського космічного агентства (ESA) та JAXA. Ця місія вже надсилає детальні знімки поверхні планети, що дадуть змогу перевірити отримані результати.
Результати дослідження, опубліковані в журналі Nature Communications Earth & Environment, суттєво змінюють уявлення про найменшу планету Сонячної системи. Меркурій може приховувати одну з найяскравіших геологічних несподіванок, демонструючи, що навіть тіла без атмосфери можуть залишатися динамічними та змінюватися з часом.
