В ніч на 14 травня російська армія здійснила одну з найбільших повітряних атак по Україні, використовуючи широкий арсенал озброєння: ударні безпілотники та ракети різних типів. Основним напрямком російського удару став Київ, однак атаки зазнали й інші регіони країни.
Про це розповідає Finway
Масштаби атаки і робота протиповітряної оборони
За інформацією командування Повітряних сил, радіотехнічні війська зафіксували та супроводили 731 повітряну ціль. Серед них:
- три аеробалістичних ракети Х-47 «Кинджал», випущені з території Липецької області рф;
- 18 балістичних ракет «Іскандер-М/С-400» із районів Брянська та Курська;
- 35 крилатих ракет Х-101 з Вологодської області;
- 675 ударних безпілотників різних типів, запущених із напрямків Брянська, Курська, Орла, Міллерова, Приморсько-Ахтарська, а також з окупованих Кримських Гвардійського й Чауди.
До 8 години ранку сили ППО знищили 693 повітряні цілі, серед яких 29 крилатих ракет Х-101, 12 балістичних ракет «Іскандер-М/С-400» та 652 дрони різних типів. Незважаючи на ефективну роботу оборони, зафіксовано влучання 15 ракет і 23 ударних БпЛА по 24 локаціях, а також падіння уламків збитих дронів на 18 об’єктах.
«Зафіксовано влучання 15 ракет та 23 ударних БпЛА на 24 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на 18 локаціях».
Наслідки обстрілів і кваліфікація дій рф
Внаслідок чергової російської атаки у Києві загинув один мирний житель, повідомлено про десятки поранених: ДСНС інформує про 31 травмованого, а Київська міська військова адміністрація – про 29 осіб. Руйнувань зазнали житлові будинки та об’єкти інфраструктури.
Росія продовжує масовані удари по українських містах з використанням різних типів озброєнь – від ракет до керованих авіабомб, систем залпового вогню та дронів-камікадзе. Такі атаки спрямовані на знищення об’єктів критичної інфраструктури, лікарень, систем водо- та енергопостачання, що є ознакою злочинних дій проти цивільного населення. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері.
Юристи і дослідники геноцидів зазначають, що під час повномасштабної війни росія вчиняє усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду. Серед ознак: знищення українців як національної групи, цілеспрямовані обстріли інфраструктури, переслідування на окупованих територіях, депортації дітей, публічні заклики до знищення українців і позбавлення населення базових умов для життя.
Згідно з Конвенцією ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, схваленою 1948 року, геноцид визначається як дії з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу. У Конвенції наголошується на обов’язку країн-учасниць (сьогодні їх 149) запобігати актам геноциду і притягати винних до відповідальності.
Водночас керівництво росії продовжує заперечувати причетність до цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, попри численні докази знищення мирного населення, лікарень, шкіл та об’єктів життєзабезпечення.