Дружківка Донецької області знову зазнала інтенсивних обстрілів з боку російської армії. За словами голови Донецької обласної військової адміністрації Вадима Філашкіна, 2 березня внаслідок чергових ворожих атак поранення отримали щонайменше дев’ять людей.
Про це розповідає Finway
Масштаби руйнувань та реакція влади
За оперативною інформацією, російські військові завдали ударів по місту за допомогою авіабомб. Внаслідок цього постраждали дві адміністративні будівлі, а також один приватний будинок. На місці події працюють відповідні служби, які надають медичну допомогу потерпілим та з’ясовують масштаби збитків. Влада наголошує, що ситуація в місті залишається напруженою через постійний обстріл.
«Щонайменше 9 людей поранені внаслідок сьогоднішніх ударів по Дружківці. Місто під постійним ворожим вогнем – сьогодні не виняток», – заявив він.
Обстріли цивільної інфраструктури та ознаки геноциду
Російські війська регулярно застосовують широкий арсенал озброєння, включаючи ударні безпілотники, ракети, авіабомби та реактивні системи залпового вогню, для атак на українські міста та об’єкти цивільної інфраструктури. Українська влада і міжнародні організації кваліфікують такі дії як воєнні злочини, наголошуючи на їхньому цілеспрямованому характері.
Обстріли життєво важливих об’єктів та закладів охорони здоров’я, що призводять до позбавлення населення доступу до електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичних послуг, мають ознаки геноцидних дій. Експерти з права, дослідники геноцидів і правозахисники вказують на систематичність таких злочинів, що супроводжуються публічними закликами російських посадовців до знищення українців як етнічної групи, а також переслідуванням і депортацією населення на окупованих територіях.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці (наразі їх 149) запобігати подібним злочинам і карати винних як у воєнний, так і в мирний час. Згідно з Конвенцією, геноцидом визнаються дії із наміром повного або часткового знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. Ознаками геноциду є вбивства, нанесення серйозних тілесних ушкоджень, умисне створення нестерпних умов для життя, запобігання дітонародженню, а також насильницька передача дітей до іншої групи.
Керівництво росії заперечує факти цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі та загибелі мирного населення в Україні, хоча докази систематичних атак на лікарні, школи, об’єкти енергетики та водопостачання є очевидними.