Влада Філіппін впровадила блокчейн-платформу Integrity Chain для підвищення прозорості у витрачанні коштів Департаменту громадських робіт і автомобільних доріг (DPWH). Розробкою рішення займалася компанія BayaniChain, яка створила систему з акцентом на захист від підробок та маніпуляцій у державних контрактах.
Про це розповідає Finway
Масові протести стали поштовхом для впровадження технології
Запуск Integrity Chain відбувся невдовзі після масштабних акцій протесту, що пройшли 21 вересня 2025 року. Тоді близько 130 000 громадян вимагали розслідування можливих зловживань під час реалізації інфраструктурних проєктів, зокрема у сфері боротьби з повенями. Міжнародні експерти підрахували, що за останні 15 років на ці проєкти виділили понад $33 млрд, з яких значна частина могла бути витрачена нераціонально через завищені контракти та неякісне виконання робіт.
Особливості Integrity Chain та перспективи розширення
Платформа Integrity Chain інтегрується безпосередньо із системами DPWH та фіксує кожен державний контракт, а також деталі бюджету у блокчейні. Для максимальної безпеки даних використовується рівень Prismo для шифрування, а також мережа Polygon, яка забезпечує консенсус та прозорість за рахунок незалежних валідаторів. Це дозволяє створити незмінний цифровий реєстр, який перевіряється зовнішніми учасниками.
За словами співзасновника BayaniChain Пола Солімана, ініціатива спрямована на те, щоб «звітність у державному управлінні стала стало постійною і неминучою». Він підкреслив, що система має зміцнити довіру суспільства не обіцянками, а можливістю кожному громадянину самостійно перевірити результати.
Ключовою метою проєкту є відновлення довіри до державних інститутів шляхом залучення громадськості до контролю за бюджетними витратами. Платформа вже функціонує для моніторингу проєктів DPWH, однак у перспективі її планують інтегрувати до інших урядових відомств. За оцінками розробників, це дозволить захистити від зловживань весь річний бюджет країни, який перевищує $98 млрд.
Інший співзасновник BayaniChain, Гело Вонг, наголосив, що застосування криптографії та відкритого механізму валідації гарантує неможливість підробки або приховування інформації. Будь-які спроби маніпуляцій стають миттєво видимими для всіх учасників системи, що суттєво знижує ризики корупції та забезпечує відкритість державного управління.