Верховна Рада ухвалила рішення про запровадження експортного мита у розмірі 10% на соєві боби та насіння ріпаку. З 2030 року ця ставка поступово зменшуватиметься щороку на 1 відсотковий пункт, доки не досягне 5%. Водночас агровиробники, які самостійно вирощують ці культури, звільняються від сплати мита. Кошти, отримані від нового збору, спрямують до Державного фонду підтримки сільгосптоваровиробників.
Про це розповідає Finway
Мета та очікувані результати запровадження мита
Головна мета введення експортного мита — стимулювати розвиток внутрішньої переробки сої та ріпаку. Прикладом успішної подібної політики є ринок соняшнику: після введення експортного мита у 1999 році обсяги внутрішньої переробки цієї культури зросли на 900%. Станом на 2025 рік потужності заводів із переробки сої та ріпаку в Україні залишаються недозавантаженими приблизно на 35%.
Очікується, що впровадження мита дозволить залучити до державного бюджету додаткові 7,3 млрд грн, збільшити валютний виторг на 238 млн доларів США та стимулювати будівництво десятків нових підприємств у галузі.
Реакція бізнесу та міжнародних організацій
Водночас рішення викликало занепокоєння в представників бізнес-спільноти. Європейська Бізнес Асоціація закликала відмовитися від впровадження мита, наголошуючи на важливості безперебійного експорту агропродукції для підтримки українського агросектору під час війни та в період відновлення.
“Безперебійний збут агропродукції є критично важливим для підтримки агросектору в умовах війни та післявоєнного відновлення”.
Американська торгівельна палата також висловила свою позицію, зазначивши, що такі мита порушують принципи ринкової конкуренції, не відповідають курсу євроінтеграції та створюють нерівні умови для міжнародних трейдерів.
Зі свого боку, аналітики Лондонської фондової біржі підтримують впровадження мит як засобу стимулювання внутрішньої переробки. Проте вони застерігають, що це може призвести до скорочення площ вирощування сої та ріпаку приблизно на 20%.