Україна зазнала щонайменше $10 млрд збитків через відсутність належного регулювання криптовалютного ринку. Такі дані містяться у серпневому звіті Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), який підкреслює загрозливі економічні втрати для державного бюджету.
Про це розповідає Finway
Ключові ризики на крипторинку України
У звіті RUSI аналітики виокремили низку головних ризиків, серед яких: діяльність неконтрольованих позабіржових (OTC) майданчиків, використання криптовалют для закупівлі санкційних товарів для потреб російської армії та операції грошових мулів. Останніх в Україні часто називають «дропами». За оцінками фахівців, діяльність таких схем щомісяця обходиться бюджету у $24 млн.
«У відповідь на різке зростання використання віртуальних активів зʼявилися нові можливості для незаконної фінансової діяльності, зокрема через грошових мулів, які в Україні зазвичай називають “дропами”», — йдеться у дослідженні.
Окрему увагу приділено месенджеру Telegram, що став однією з основних платформ для проведення незаконних криптооперацій, включаючи транзакції, пов’язані з наркоторгівлею, за участі російських учасників. Експерти наголошують: у разі відсутності належного законодавчого контролю Україна може стати хабом для відмивання російських коштів, а чесні стартапи будуть змушені стикатися з надмірним оподаткуванням і корупцією.
Потреба у законодавчих змінах
RUSI підкреслює, що ефективніші механізми нагляду дозволили б Україні повернути до бюджету до $10 млрд. Попри ухвалення у 2022 році закону «Про віртуальні активи», він досі не набув чинності через неврегульоване питання оподаткування.
У квітні 2025 року до Верховної Ради був поданий законопроєкт №10225-d, який передбачає впровадження ліцензування для криптоплатформ, підвищення вимог до прозорості, капіталу та стандартів ідентифікації (KYC), а також нові звітні процедури. Проте наразі не визначено регулятора для цього сектору.
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що розгляд законопроєкту про легалізацію крипторинку заплановано на вересень.
Експерти наполягають на необхідності негайних дій, підкреслюючи, що навіть без повного законодавчого врегулювання вже зараз можна застосовувати ефективні методи виявлення та стримування нелегальної діяльності у криптосфері.
«Законодавство не є передумовою для реагування», — підсумували в RUSI, закликавши розвивати публічно-приватні партнерства та застосовувати приватні інструменти для виявлення й стримування нелегальної діяльності.
За підрахунками Бюро економічної безпеки України, у період з 2013 по 2023 рік держава недоотримала близько 3 млрд гривень податків від криптобірж, заснованих українськими резидентами. Додатково, згідно зі звітом Ukraine Economic Outlook, у 2016–2022 роках Україна втратила $48,8 млрд прямих доходів та близько $4 млрд податкових надходжень через відсутність регулювання крипторинку. Аналіз компанії Global Ledger для Мінцифри вказує, що лише за останні чотири роки держава недоотримала 8,34 млрд гривень податків, з яких від користувачів однієї централізованої біржі можна було б стягнути від 1,31 до 6,53 млрд гривень ПДФО.