У ніч на 22 квітня російські війська здійснили масовану атаку на Україну, застосувавши 215 ударних безпілотників, з яких близько 140 були дронами типу «шахед». Про це повідомили Повітряні сили Збройних сил України.
Про це розповідає Finway
Масштаби атаки та наслідки
За попередніми даними на ранок, українські сили протиповітряної оборони змогли збити або придушити 189 ворожих безпілотників різних типів, зокрема Shahed, «Гербера», «Італмас», а також інші моделі. Атаки відбувалися на півночі, півдні та сході країни.
Водночас було зафіксовано влучання 24 ударних дронів на 13 різних локаціях, а також падіння уламків на шести територіях. Повітряні сили наголошують, що напад триває, і в українському повітряному просторі ще залишаються російські безпілотники.
«За попередніми даними, станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 189 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дрони інших типів на півночі, півдні та сході країни», – йдеться в повідомленні.
Оцінка дій росії: ознаки геноциду та міжнародна реакція
Російські військові регулярно обстрілюють українські міста та цивільну інфраструктуру різними видами озброєння — дронами-камікадзе, ракетами, авіабомбами та реактивними системами залпового вогню. Українська влада та міжнародні організації вважають такі удари воєнними злочинами та підкреслюють їх цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення, об’єктів охорони здоров’я та інших критичних інфраструктур з метою позбавлення населення електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку і медичної допомоги мають ознаки геноцидних дій. Правозахисники наголошують, що під час повномасштабної війни російська федерація вчиняє дії, які можуть підпадати під визначення геноциду, зокрема:
- оголошення намірів щодо знищення українців, заперечення існування української нації;
- публічні заклики до фізичного винищення українців;
- цілеспрямовані обстріли критичної інфраструктури;
- переслідування та ліквідація людей з проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- знищення інтелігенції, носіїв української культури;
- зміна ідентичності дітей через освітні заклади та депортацію;
- знищення українських книг і культурних цінностей.
Згідно з Конвенцією ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, прийнятою у 1948 році, країни-учасниці зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них, незалежно від того, чи це відбувається під час війни чи миру. Конвенція визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
Водночас керівництво росії заперечує, що армія цілеспрямовано атакує цивільну інфраструктуру та населення України, хоча факти руйнування лікарень, шкіл, енергетичних об’єктів і систем водопостачання широко зафіксовані.