Внаслідок масованих обстрілів з боку російської федерації протягом минулої доби загинули двоє мешканців Донецької області, ще четверо людей у різних регіонах України отримали поранення. Про це повідомили керівники обласних військових адміністрацій уранці.
Про це розповідає Finway
Втрати на Донеччині та Харківщині
У Донецькій області росіяни вбили двох людей – у Краматорську та Дружківці. Також повідомляється про одного пораненого мешканця Краматорська. У Харківській області російська армія атакувала п’ять населених пунктів, унаслідок чого постраждали троє осіб. Зокрема, у селищі Золочів травмувалися 32-річний чоловік і 63-річна жінка, а в місті Богодухів 58-річний чоловік зазнав гострої реакції на стрес. Крім того, 19-річний житель Олександрівки отримав поранення через вибух невідомого предмета, а постраждала під час обстрілу 10 квітня 59-річна жінка з Благодатівки отримала необхідну медичну допомогу.
Обстріли в Херсонській та Запорізькій областях
На Херсонщині російські війська застосували авіацію та артилерію, завдавши ударів по 13 населених пунктах, включно з обласним центром. Внаслідок цього зруйновано два приватних будинки, пошкоджено гаражі та автомобілі, а також зазнали поранень двоє людей. У Запорізькому районі одна людина отримала поранення внаслідок обстрілу російською армією.
Російські військові систематично атакують українські міста та цивільну інфраструктуру різними видами озброєння, зокрема ударними безпілотниками, ракетами, керованими авіабомбами та реактивними системами залпового вогню. Такі удари зачіпають житлові квартали, об’єкти соціальної інфраструктури, енергетики та водопостачання, позбавляючи мирних громадян необхідних умов для життя.
«Російські військові били по соціальній інфраструктурі; житлових кварталах населених пунктів області, зокрема пошкодили 2 приватні будинки. Також окупанти понівечили приватний гараж та автомобілі. Через російську агресію 2 людини дістали поранення».
Українська влада та міжнародні організації розглядають такі удари як воєнні злочини та вказують на їх цілеспрямований характер. Обстріли систем життєзабезпечення й установ охорони здоров’я, а також позбавлення людей електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги мають ознаки геноцидних дій. Фахівці з права, дослідники геноциду та правозахисники вказують, що під час широкомасштабної війни росія вчиняє всі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду: від публічних закликів до знищення українців до депортації дітей та знищення культурної спадщини.
Відповідно до Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, яку ухвалено у 1948 році, держави-учасниці зобов’язані запобігати таким злочинам і карати за них як у воєнний, так і в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку, зокрема шляхом убивства членів групи, завдання їм тяжких тілесних ушкоджень, створення умов, що унеможливлюють життя, чи насильницького переміщення дітей.
Керівництво росії заперечує факти цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі та загибелі мирного населення, хоча щоденні обстріли міст та сіл України завдають масштабної шкоди і призводять до нових жертв серед цивільних.