В Україні ідея запровадження чотириденного робочого тижня зі збереженням 40-годинної тривалості отримує значну підтримку як серед працівників, так і серед представників бізнесу. За результатами опитування, проведеного в країні, 53% українців та 58% підприємців позитивно оцінюють таку ініціативу.
Про це розповідає Finway
Готовність суспільства до змін у трудових відносинах
Ці дані свідчать про наявний суспільний запит на зміни в організації праці. Українці, які переживають складні часи через війну, повітряні тривоги та економічну нестабільність, прагнуть нових шляхів збереження працездатності та покращення якості життя без шкоди для здоров’я.
За словами голови податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева, його нещодавнє опитування в Telegram також підтвердило цю тенденцію. У ньому понад половина учасників висловилися «за» перехід на чотириденний робочий тиждень, якщо зберігається звична кількість робочих годин.
“Нещодавно в Telegram проводив мініопитування про ставлення людей до ідеї 4-денного робочого тижня за умови збереження його тривалості у 40 годин. Тоді зріз думки підписників показав, що понад половина опитаних позитивно сприймає таку перспективу – 53% проголосували ‘за’, – написав Гетманцев.
Результати опитувань бізнесу та економічна ситуація
Торгово-промислова палата України в межах дослідження “Барометр бізнесу” також провела окреме опитування щодо впровадження 4-денного робочого тижня. За його підсумками, 58% представників бізнесу підтримують цю ініціативу, а ще 16% вважають, що рішення про формат роботи мають ухвалювати самі компанії. Таким чином, понад 70% бізнесу відкриті до діалогу щодо гнучкішої організації праці.
Гетманцев підкреслив, що це питання вимагає конструктивної взаємодії між державою, бізнесом і найманими працівниками. Він наводить приклади зі світової практики, де перехід на чотириденний робочий тиждень сприяв підвищенню продуктивності праці, покращенню емоційного стану працівників, зменшенню вигорання та кращим економічним результатам компаній.
Попри поступову стабілізацію економіки, загальний індекс підприємницьких очікувань у липні залишається негативним і становить –12,4 пункти. Однак динаміка поліпшується, адже порівняно з червнем цей показник зріс на 1,5 пункти. Найкращі очікування зафіксовані в секторі будівництва, де індекс становить +6,7. Водночас у сферах торгівлі, послуг і виробництва зберігається песимізм, а серед експортерів індекс сягає –14,5.
Усі групи підприємств, від мікро до великих, демонструють поступове послаблення песимізму, що свідчить про адаптацію бізнесу до нових умов і готовність до впровадження більш гнучких моделей організації праці.