Згідно з прогнозами, у разі підвищення глобальної температури на 2°C кількість країн, які опиняться у критичній ситуації з продовольством, може збільшитися майже втричі — до 24. Особливо гостро кліматична криза вдарить по країнах із низьким рівнем доходу, де руйнування продовольчих систем відбуватиметься у сім разів швидше, ніж у заможних державах.
Про це розповідає Finway
Вразливість країн до потепління: хто у зоні найбільшого ризику
Експерти Міжнародного інституту навколишнього середовища та розвитку (IIED) створили Індекс продовольчої безпеки для 162 країн, розглянувши три можливі сценарії зростання температури: на 1,5°C, 2°C і 4°C. До найбільш уразливих потрапили Сомалі, Демократична Республіка Конго, Афганістан, Гаїті та Мозамбік.
У разі підвищення температури на 2°C рівень продовольчої небезпеки у цих країнах може зрости більш ніж на 30%. Це неминуче призведе до масового недоїдання населення, навіть якщо продукти будуть присутні на ринку. Дослідники звертають увагу на парадокс: країни з низьким рівнем доходу, які виробляють лише 1% загальносвітових викидів парникових газів, зазнають найсильнішого впливу кліматичних змін, тоді як на багаті держави, які відповідальні за понад 80% викидів, ці наслідки впливають мінімально.
“Продовольчі системи в країнах з низьким рівнем доходу руйнуватимуться у сім разів швидше, ніж у багатих державах”.
Глобальні наслідки: від голоду до міграції
В цілому, потепління на 2°C може спричинити зростання продовольчої небезпеки у бідних країнах на 22% у середньому, тоді як у заможних – лише на 3%. Для малозабезпечених держав це означає не лише масштабний голод і гуманітарні кризи, а й загрозу соціальної та політичної стабільності. Водночас багаті країни завдяки значним фінансовим ресурсам зможуть компенсувати неврожаї за рахунок закупівлі продуктів на світовому ринку.
Окрім економічних втрат, експерти попереджають і про серйозні військові та політичні загрози, зокрема ризик розпаду держав і виникнення потужних хвиль вимушених міграцій. Дослідники роблять висновок, що зміни клімату напряму впливають на національну безпеку навіть розвинених країн.