Антимонопольний комітет України зобов’язав найбільші мережі автозаправних станцій упродовж десяти днів надати економічне обґрунтування поточних цін на пальне. У разі невиконання цієї вимоги регулятор обіцяє посилити тиск, однак експерти не впевнені, що це призведе до зниження цін на бензин і дизель найближчим часом.
Про це розповідає Finway
Причини високих цін та позиція АМКУ
У відомстві пояснюють, що зростання вартості нафтопродуктів в Україні було спричинене кількома факторами: зростанням світових цін на нафту, підвищенням котирувань на нафтопродукти в ЄС, складнощами із забезпеченням імпорту дизельного пального, коливанням валютних курсів та підвищенням логістичних витрат. Утім, ситуація на ринку не залишалася сталою — у березні та першій половині квітня 2026 року світові ціни на нафту й нафтопродукти коливалися, подекуди навіть знижувалися, але українські споживачі цього не відчули.
АМКУ вказує, що український роздрібний ринок нафтопродуктів — конкурентний, а отже оператори мають враховувати не лише підвищення закупівельних цін, а й зниження, корегуючи роздрібні ціни відповідно до ринкової ситуації. Це важливо й через те, що ціна на пальне впливає на вартість товарів та послуг в інших галузях. З цією метою комітет рекомендував найбільшим мережам формувати ціни на бензин, дизель та скраплений газ, виходячи з об’єктивних економічних чинників і ринкових коливань, суворо дотримуючись законодавства про захист економічної конкуренції.
“Антимонопольний комітет України рекомендував найбільшим операторам мереж АЗС забезпечити формування та зміну роздрібних цін на бензин, дизельне пальне та скраплений газ на основі об’єктивних економічних чинників”.
Чи варто очікувати зниження цін: думки експертів
Економіст Геннадій Рябцев зазначає, що поточна рекомендація АМКУ не є обов’язковою до виконання, адже це лише початок розслідування, а не його завершення. За його словами, якщо в ході дослідження буде виявлено порушення конкурентного законодавства, тоді вже можливі обов’язкові приписи щодо зміни ціни та штрафи за неповне надання інформації. Проте, як правило, оператори ринку у своїй ціновій політиці враховують можливі ризики й закладають їх у вартість пального, перекладаючи відповідальність за ці ризики на кінцевого споживача.
Рябцев наголошує, що часто оператори підвищують ціни на пальне ще до фактичного зростання вартості нафтопродуктів на кордоні, виправдовуючи це можливими ризиками. У підсумку кінцевий споживач платить за ризики, які часто так і не реалізуються, а надприбуток з кожного літра бензину чи дизелю може становити 8–12 гривень.
Водночас експерт не прогнозує помітного зниження цін на АЗС протягом 10-денного терміну, відведеного АМКУ. На його думку, надмірне підняття вартості пального не відповідає тенденціям на європейських ринках, але суттєвих змін у ціноутворенні найближчим часом не відбудеться.
Генеральний директор Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко вважає, що рекомендації АМКУ не матимуть суттєвого впливу на ситуацію, оскільки ціни на пальне у різних операторів фактично однакові, що може свідчити про існування змови. Він підкреслює, що повноцінне розслідування цінової політики АЗС мають проводити правоохоронні органи, які можуть отримати необхідні дані про закупівельні ціни пального за кордоном і порівняти їх із цінами реалізації в Україні. За словами Назаренка, лише наявність доказів необґрунтованого завищення цін може стати підставою для зниження вартості пального, але для цього потрібна відповідна ініціатива з боку уряду.
Президент України Володимир Зеленський раніше повідомив, що держава вже домовилась із кількома країнами Близького Сходу щодо формування річних резервів пального, що має забезпечити стабільність постачання.
