Законопроєкт щодо регулювання ринку криптовалют в Україні вже успішно пройшов перше читання у Верховній Раді. Попереду – доопрацювання до другого читання, під час якого документ може зазнати суттєвих змін.
Про це розповідає Finway
Очікувані зміни між читаннями
Як наголошують юристи, практика внесення значної кількості поправок між першим і другим читанням є типовою для українського законодавчого процесу, особливо щодо складних і резонансних питань. Адвокат і керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько зазначає, що кількість правок може сягати сотень, а текст законопроєкту змінитися на 50-70%, особливо якщо триває активна дискусія між державними органами.
«У напрямі криптоактивів цей ризик ще вищий — через новизну сфери, спробу узгодити українське право з європейським MiCA, а також суперечки щодо реального контролю і нагляду над ринком».
Поки що невідомо, які конкретні положення можуть бути змінені. Голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що обговоренню підлягають усі норми документу, і немає жорстких обмежень щодо змін.
Ключові питання: регулятор, податки та права ринку
За словами Ігоря Яська, базові дефініції, загальні принципи регулювання і захист інвесторів, як правило, залишаються незмінними. Водночас серйозні корективи можуть стосуватися регулювання оподаткування, процедур KYC/AML, а також повноважень регуляторів.
Станом на вересень 2025 року законопроєкт визначає Національний банк України як основного регулятора ринку віртуальних активів. Проте експерти, зокрема Даниїл Волощук, наголошують: НБУ може не мати необхідної експертизи в усіх аспектах цього ринку. Оптимальним варіантом бачать закріплення ролі Нацбанку у фінансовій сфері, а для інших аспектів – залучення додаткових регуляторів.
Юристи та учасники ринку очікують, що до другого читання законопроєкт врахує такі принципові зміни:
- Обмеження надмірних прав регулятора щодо збору інформації: запити повинні стосуватися лише конкретних перевірок і враховувати технологічну специфіку ринку (наприклад, надання даних у форматах блокчейну або смартконтрактів).
- Можливість емісії токенів, прив’язаних до активів чи електронних грошей, для всіх фінансових установ із відповідними ліцензіями. Це важливо для збереження конкурентоспроможності на міжнародному ринку, адже досвід ЄС свідчить про ефективність відкритої емісії для всіх кредитних установ, а не лише банків.
- Збереження гнучкості для резидентів Дія.City. Запропонована вимога про перехід компаній-резидентів на загальну систему оподаткування після операцій з віртуальними активами викликає занепокоєння, оскільки підриває довіру до спеціального правового режиму та принципу стабільності податкового навантаження на 25 років.
Попри фундаментальний характер і позитивні напрацювання, законопроєкт містить низку аспектів, які, на думку експертів, потребують обов’язкового доопрацювання або навіть повної зміни.
«Описані вище аспекти є конкретними прикладами окремих недоліків, проте текст законопроєкту містить більшу кількість подібних упущень».