Європейська комісія розробляє новий фінансовий інструмент для підтримки України у протистоянні російській агресії — репараційну позику, яка базуватиметься на доходах від заморожених російських активів. Про це повідомив один із посадовців Єврокомісії під час брифінгу в Брюсселі.
Про це розповідає Finway
Потреби України та джерела фінансування
За оцінками Міжнародного валютного фонду, у 2026–2027 роках Україна потребуватиме приблизно 52 мільярди євро бюджетної допомоги. Варто зазначити, що ця сума не враховує додаткових потреб сектору оборони. Посадовець наголосив, що залежно від розвитку ситуації на фронті, зазначена сума може зрости до 80 мільярдів євро протягом двох наступних років. Він підкреслив, що відмова у підтримці може призвести до критичних наслідків для Української держави і створити серйозну загрозу для європейської безпеки.
«Отже, суми досить значні, й залежно від прогнозу щодо бойових дій, вони можуть легко збільшитися приблизно до 80 мільярдів протягом наступних двох років… Ненадання підтримки, найімовірніше, призведе до колапсу України, що, на нашу думку, становитиме серйозну загрозу безпеці Європи», – наголосив посадовець Єврокомісії.
Механізм репараційної позики та роль заморожених активів
За словами чиновника, ЄС не може покладатися на суттєву фінансову допомогу зі США, тому все більш актуальним стає використання заморожених російських активів. Задіяти їх планують, дотримуючись міжнародного права і не здійснюючи конфіскації.
Передбачається, що ЄС позичить кошти у депозитарія Euroclear, який накопичив близько 176 мільярдів євро за рахунок облігацій російського Центробанку. Основна ідея полягає в тому, щоб ці кошти були інвестовані в Європейський центральний банк, а потім спрямовані на позику Україні. Повернення боргу Україною передбачене лише після того, як рф компенсує завдані збитки.
Європейська рада у жовтні 2024 року погодилася, що активи рф залишатимуться заблокованими, доки триває агресія і поки росія не відшкодує завдані збитки. Це мінімізує ризики для фінансової системи ЄС і знімає необхідність додаткових гарантій з боку держав-членів. Якщо ж росія не виплатить репарації, активи залишаться заблокованими. Лише у разі, якщо країни ЄС добровільно вирішать розблокувати активи до виконання умов, виникне потреба у гарантіях, але це суто політичне рішення.
Наразі Єврокомісія проводить консультації з країнами-членами щодо остаточного формату репараційної позики. Очікується, що конкретна пропозиція буде підготовлена після саміту лідерів ЄС наприкінці жовтня.
Сам механізм не застосовували раніше через складність юридичних і політичних рішень. Для збереження заморожених активів у такому статусі санкції ЄС подовжуватимуться кожні шість місяців кваліфікованою більшістю.
Ідея позики передбачає, що ЄС укладе окремий борговий контракт із Euroclear під 0% річних. У разі отримання Україною репарацій від рф, вона поверне позику ЄС, а Євросоюз — депозитарію, після чого гроші повернуться росії. Кремль вже назвав цю ініціативу «чистою крадіжкою».
Водночас, кремль реагує на такі заходи: 30 вересня володимир путін підписав указ про новий порядок продажу федеральних активів. За повідомленнями Bloomberg, росія розглядає можливість націоналізації та швидкого розпродажу іноземних активів у відповідь на потенційне вилучення своїх коштів за кордоном.