Після нещодавньої масованої атаки по Києву увага громадськості зосередилася на умовах перебування людей у столичному метрополітені, який під час повітряних тривог виконує роль укриття. Особливе обговорення викликала поява наметів на станціях, що, за словами експертів, не лише створює дискомфорт для інших пасажирів, а й може призвести до небезпечних ситуацій у разі масового скупчення людей.
Про це розповідає Finway
Безпека та комфорт у метро під час воєнного стану
Інженер та урбаніст Дмитро Макагонов вважає, що столичний метрополітен повинен переглянути правила перебування на станціях з урахуванням нових реалій. Станції метро виконують зараз не лише транспортну, а й захисну функцію, тому існуючі правила, розроблені для мирного часу, вже не відповідають потребам воєнного періоду. На думку експерта, необхідно чітко зонувати простір, визначити місця для проходу, відпочинку та розміщення людей під час тривалих повітряних тривог.
Макагонов наголошує, що намети та подібні конструкції можуть суттєво ускладнити евакуацію під час нових атак, спричинити паніку або навіть тисняву. Він переконаний, що відповідальність за розв’язання цієї проблеми має взяти на себе метрополітен:
«Було б нормально, якби метро забезпечувало більше місць для сидіння під час використання станцій як укриттів. Тоді потреба в наметах була б значно меншою», — фактично пояснює експерт.
Водночас урбаніст зазначає, що поява наметів — зрозуміла реакція людей, які змушені проводити під землею по кілька годин з дітьми та родинами й намагаються зробити своє перебування більш комфортним. На станціях із невеликою кількістю людей намети не створюють значних проблем, але на вузлових станціях із сотнями відвідувачів, на його думку, потрібні суворіші обмеження.
Питання інфраструктури та санітарні умови
Експерт нагадав, що ще на початку повномасштабного вторгнення кияни «стовбили» місця у метро, залишаючи намети на станціях на тривалий час — навіть коли самі були відсутні. Як одне з рішень проблеми нестачі сидячих місць, Макагонов пропонує використовувати вагони метро: на деяких станціях можна залишати уночі потяги з відчиненими дверима, що вже практикувалося у 2022 році.
Окрему увагу експерт приділяє санітарним умовам. За його словами, сучасні вимоги до укриттів передбачають більше туалетів та зручностей, ніж мають нинішні станції. Хоча багато станцій проєктувалися як захисні споруди, сьогодні їхня інфраструктура не повністю відповідає потребам великої кількості людей, які перебувають під землею кілька годин поспіль.
Якщо російські атаки посиляться, або перебування людей у метро буде тривалішим, питання модернізації станцій набуде особливої актуальності. Експерт вважає, що місту вже зараз потрібно вкладати ресурси у розвиток інфраструктури укриттів, адже захисна функція метро в умовах війни стала не менш важливою за транспортну.
Щодо майбутніх станцій метро на Виноградарі, Дмитро Макагонов наголосив на необхідності проєктувати їх із урахуванням можливості повноцінного використання як укриттів для населення. Він навіть припускає, що доцільно збудувати станцію без тунелю, якщо це дозволить краще виконувати захисну функцію.
Київська міська військова адміністрація вже відреагувала на скарги щодо переповненого метро та встановлення наметів, які займають простір. У КМВА заявили, що розглядають можливість запровадження обмежень і закликали містян толерантно ставитися до необхідності забезпечення місць для якомога більшої кількості людей в укриттях.
Варто зазначити, що під час повітряної тривоги тієї ночі у столичному метрополітені перебували близько 41 тисячі людей, з них близько 10% — діти. У комунальному підприємстві наголошують: станції переходять у режим укриття лише під час тривоги, а пасажирам рекомендують дотримуватися правил і не приносити до метро громіздкі речі.