Постійне зосередження на негативних думках не лише погіршує настрій, а й впливає на фізичне здоров’я мозку. Вчені з University College London виявили, що у людей, які схильні до нав’язливого перегляду негативних подій, фіксується більше відкладень тау-білка та амілоїду — сполук, що призводять до руйнування нейронів та розвитку хвороби Альцгеймера. Окрім цього, з віком спостерігається швидший когнітивний занепад.
Про це розповідає Finway
Вплив негативного мислення на мозок та здоров’я
Дослідження клініки Amen Clinics, проведене на майже 20 000 пацієнтів, показало, що у тих, хто часто мислить негативно, знижений кровотік у лобових, скроневих і тім’яних ділянках мозку — саме вони відповідають за пам’ять, прийняття рішень та емоційну стабільність. Такі люди частіше страждають на депресію, мають підвищений рівень тривожності, а також гірше контролюють стрес.
У повсякденному житті це проявляється у вигляді безсонних ночей через переживання щодо майбутніх справ, постійного прокручування неприємних розмов, дратівливості через робочі моменти або читання новин. Хронічний стрес, який виникає внаслідок подібної поведінки, підвищує рівень кортизолу, пригнічує імунітет і пришвидшує старіння клітин.
Зокрема, стрес скорочує теломери — кінцеві ділянки хромосом, що впливають на швидкість старіння організму. Це підвищує ризики розвитку гіпертонії, серцево-судинних і аутоімунних захворювань.
Три позитивні емоції проти одного негативу
Дослідниця Барбара Фредріксон підкреслює: для того, щоб компенсувати один негативний досвід, необхідно пережити як мінімум три позитивні емоції.
Наукові дані підтверджують, що впоратися з негативними думками допомагають фізичні вправи, медитація, ведення щоденника вдячності, глибоке дихання та споживання омега-3. Сучасні технології, зокрема штучний інтелект, також можуть бути корисними: вони допомагають раціоналізувати проблему, оцінити її реальні масштаби та знизити рівень стресу.
Дослідження доводять, що вербалізація тривоги, навіть у письмовій формі, знижує активність мигдалеподібного тіла мозку та допомагає зменшити емоційне навантаження.
Автор публікації висловлює власну точку зору, яка може не збігатися з позицією редакції. За зміст матеріалів у рубриці «Думки» відповідальність несе автор.