Об’єднання підприємств “Укрметалургпром”, яке представляє інтереси гірничо-металургійного комплексу України, підтримало рішення Кабінету Міністрів щодо тимчасового обмеження експорту брухту чорних металів.
Про це розповідає Finway
Рішення уряду та його наслідки для металургії
31 грудня 2025 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову №1795, згідно з якою у 2026 році встановлюється нульова квота на експорт металобрухту. Таке рішення стало відповіддю на стрімке зростання експорту цієї стратегічної сировини, що останніми роками створювало серйозний дефіцит брухту на внутрішньому ринку та ставило під загрозу стабільність вітчизняних металургійних підприємств.
Втрати бюджету та переваги для економіки
Значна частина експорту металобрухту здійснювалася в обхід сплати вивізного мита у розмірі 180 євро за тонну: сировина прямувала до країн ЄС, звідки потім реекспортувалася до Туреччини та Індії. Через цю схему державний бюджет щорічно втрачав декілька мільярдів гривень, а українські металургійні комбінати стикалися з браком сировини. В результаті стратегічний ресурс опинявся у конкурентів українських металургів за кордоном.
“Від імені усіх працівників металургійної галузі я хотів би подякувати Уряду та прем’єр-міністру Юлії Свириденко за прийняття цього термінового та економічно обґрунтованого заходу. Державі вигідно залишати весь металобрухт всередині країни, адже металургійні підприємства, переробляючи сировину, виробляють готову продукцію, приносять валютну виручку від її експорту та забезпечують грошові надходження до бюджетів всіх рівнів”, – заявив президент “Укрметалургпром” Олександр Каленков.
За підрахунками експертів, переробка однієї тонни металобрухту в сталь на території України приносить державному бюджету близько 14–15 тисяч гривень податків, тоді як експортери, працюючи переважно в тіні, сплачують із кожної тонни лише близько 100 гривень. Тому тимчасове обмеження експорту металобрухту розглядається як важливий крок для збереження економічної стабільності та підтримки обороноздатності країни.
Окрему увагу приділено декарбонізації промисловості. З 1 січня 2026 року Європейський Союз запроваджує механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який передбачає мито на вуглецевмісні товари, зокрема сталь. Оскільки для України не передбачено винятків, використання металобрухту у виробництві сталі дозволить зменшити викиди СО2 та підвищити конкурентоспроможність української металургії на міжнародному ринку.