В Україні введено нові правила зарахування періодів роботи за кордоном до страхового стажу. Це стосується працівників, які були зайняті на трудовій діяльності з 1991 року в країнах, що мають міжнародні угоди з Україною про соціальне забезпечення. Чим більший страховий стаж, тим раніше особа зможе вийти на пенсію (наприклад, у 60 років замість 65), а також тим вищими будуть пенсійні виплати, оскільки їх розмір прямо залежить від тривалості трудової діяльності.
Про це розповідає Finway
Процедура зарахування стажу
Для реалізації нової системи потрібно подати відповідні документи або зробити офіційний запит до Пенсійного фонду України (ПФУ). Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №562, якщо особа працювала в країні, яка уклала угоду з Україною, і цей період зараховано до місцевого страхового стажу, то він також буде врахований в Україні. Відзначається, що від страхової тривалості залежить не лише право на отримання пенсії, але й її розмір.
Окремо це питання є актуальним для українців, які мають недостатній страховий стаж, але мають кілька років роботи за кордоном. Щоб підтвердити стаж, необхідно подати документи разом із заявою про призначення пенсії. У разі відсутності документів або неповної інформації, Пенсійний фонд самостійно ініціює запит до іншої країни через Міністерство закордонних справ.
Особливі умови для колишніх республік СРСР
Для осіб, які працювали в республіках колишнього СРСР до 1 січня 1992 року, передбачено окремий порядок. Для зарахування таких періодів до страхового стажу необхідно надати довідку про те, що особа не отримує пенсію з іншої країни. Якщо отримати таку довідку неможливо, потрібно звертатися до ПФУ для організації запиту.
Не підлягають зарахуванню періоди, коли особа працювала у відрядженнях чи вахтовим методом в інших республіках СРСР, але оформлювалася на українських підприємствах. У таких випадках вважається, що робота виконувалася в Україні.
Пенсійному фонду доручено переглянути рішення, ухвалені після червня 2024 року, для осіб, які працювали за межами України до 1992 року, щоб забезпечити єдиний підхід до всіх випадків з урахуванням нових правил. Ця реформа дозволяє людям, які працювали за кордоном, не втрачати пенсійні права через зміну місця роботи, визнаючи внески своїх громадян незалежно від географії праці.