Україна поновила діалог із Сербією стосовно формування зони вільної торгівлі, оскільки обсяг товарообігу між країнами залишається на низькому рівні. Про це розповів посол України в Сербії Олександр Литвиненко, зазначивши, що запровадження ЗВТ сприятиме активізації економічних відносин і гармонійно впишеться у процес європейської інтеграції обох держав.
Про це розповідає Finway
Структура торгівлі та основні товари
Згідно з офіційними даними Статистичного управління Сербії, у 2025 році сербський експорт до України досяг 179,6 млн євро, імпорт із України склав 212,2 млн євро, а загальний товарообіг сягнув 391,8 млн євро. Водночас частка України у зовнішній торгівлі Сербії становить лише близько 0,5%, що вказує на поки що обмежений масштаб двосторонньої торгівлі.
Нині перелік товарів, якими обмінюються країни, залишається досить вузьким і зосередженим переважно на сировинних позиціях. Український експорт до Сербії складається переважно з залізної руди, чорних металів, деревини та виробів із дерева, а також пластмас і полімерних матеріалів. Серед найбільших статей поставок у 2025 році були залізна руда на $61,6 млн, гарячекатаний прокат заліза на $11,9 млн і напівфабрикати із заліза на $8,92 млн.
Сербія, у свою чергу, постачає в Україну добрива, пластмаси, полімери, електричні машини, чорні метали, мило та гумові вироби.
“За його словами, ЗВТ могла б пожвавити двосторонні економічні зв’язки й водночас органічно вписатися в європейську інтеграцію обох країн”.
Перспективи та виклики для економічної співпраці
Експерти зазначають, що створення зони вільної торгівлі може стимулювати розширення асортименту та обсягів торгівлі, особливо в нішах, де країни здатні запропонувати один одному конкурентні або дефіцитні товари. Для України перспективними напрямами залишаються постачання сільськогосподарської техніки, окремих видів металовиробів, продукції деревообробки, продуктів харчування з доданою вартістю та нішевої споживчої продукції.
Для сербських експортерів у разі створення ЗВТ можуть відкритися нові можливості на українському ринку для добрив, полімерів, електротехнічної продукції, фармацевтики, гумотехнічних виробів, шин та автокомпонентів. Такий розвиток подій може сприяти зростанню частки переробленої продукції у структурі взаємної торгівлі обох країн.
Однак існують і певні виклики. Однією з ключових проблем залишається статус Сербії у Світовій організації торгівлі. Сербія досі не є членом СОТ, оскільки не прийняла необхідний для членства закон щодо ГМО та не завершила переговори щодо доступу на ринок із низкою країн, серед яких Україна, Бразилія, росія та США.