Українське сільське господарство демонструє стійкість навіть в умовах складної весни та значних температурних коливань. Згідно з прогнозами, у 2026 році валовий збір зернових культур в Україні може сягнути 60,4 млн тонн. Цей показник майже ідентичний до досягнень минулого року та гарантує не лише внутрішню продовольчу безпеку, а й збереження статусу України як одного з провідних світових експортерів зерна.
Про це розповідає Finway
“Разом із перехідними запасами на ринку може бути сформовано понад 26 млн тонн пшениці, що дозволить підтримувати експорт та забезпечити безперебійну роботу переробної галузі”.
Врожайність основних культур та ризики посівної кампанії
За словами заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тараса Висоцького, найстабільнішою культурою цього сезону залишається пшениця. Очікується, що її врожай становитиме близько 22,4 млн тонн, що значно перевищує внутрішню потребу країни у продовольчому зерні. Разом із накопиченими запасами на ринку може з’явитися понад 26 млн тонн пшениці, що забезпечить експортний потенціал і стабільну роботу вітчизняної переробної промисловості. Крім того, прогнозується збір 31,6 млн тонн кукурудзи та приблизно 4,7 млн тонн ячменю.
Однак цьогорічна весна стала серйозним випробуванням для агровиробників. Затяжне похолодання та надмірна вологість у низці регіонів уповільнили темпи посівної кампанії, особливо для пізніх культур. Найбільші ризики виникають щодо врожаю кукурудзи, яка чутлива до зміщення термінів сівби та температурних перепадів під час вегетації. Попри це, аграрії демонструють високу адаптивність і здатність знаходити ефективні рішення навіть у складних обставинах.
Розвиток переробки та інвестиції в інфраструктуру
Цього року в Україні робиться акцент на розвиток продукції з вищою доданою вартістю. Все більше вітчизняних виробників нарощують обсяги переробки зерна всередині країни. Зокрема, активно зростає виробництво борошна, замороженої випічки, напівфабрикатів і готової продукції для сегментів HoReCa та Bake-off. На ці напрями спостерігається стійкий попит як на внутрішньому ринку, так і з боку іноземних споживачів.
Водночас, український аграрний бізнес за останні роки суттєво трансформувався: компанії налагодили нові логістичні маршрути, інвестували у власну інфраструктуру та посилили гнучкість у реагуванні на ринкові зміни. Це дозволяє більш ефективно протидіяти викликам навіть у періоди нестабільності.
Україна визначила кінець 2028 року як дедлайн для повної гармонізації аграрного виробництва з вимогами Європейського Союзу. Це передбачає не лише технічне узгодження стандартів, а й глибоку структурну трансформацію аграрного сектору країни.