Угорщина офіційно відмовилася від ідеї випуску єврооблігацій для фінансування підтримки України. Таке рішення суттєво ускладнює пошук альтернативного джерела фінансування для Києва в межах Європейського Союзу. Відмова Будапешта позбавляє ЄС можливості застосувати так званий «план Б» у разі, якщо не вдасться залучити заморожені російські активи для надання кредиту Україні на суму 165 мільярдів євро.
Про це розповідає Finway
Причини блокування та позиції країн-членів ЄС
План випуску спільних єврооблігацій, забезпечених бюджетом ЄС на сім років, міг би стати важливим джерелом коштів для України, однак Угорщина категорично відкинула цю ідею. Відмова пролунала напередодні важливої вечері канцлера Німеччини Фрідріха Мерца і прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера у Брюсселі, де обговорювали питання кредитування України. Мерц заявив про намір залучити Де Вевера до діалогу з цього питання.
“Я дуже серйозно ставлюся до побоювань і заперечень прем’єр-міністра Бельгії. Я не хочу його переконувати, я хочу переконати його в правильності пропонованого нами шляху”.
Для переконання бельгійської сторони Німеччина запропонувала гарантію повернення 25% від загальної суми кредиту. Однак Барт де Вевер наполягає на ширших гарантіях безпеки від усіх держав-членів ЄС, щоб у разі юридичних ризиків Бельгія була компенсована повністю або навіть у більших обсягах.
Перспективи фінансування та вимоги Бельгії
Європейська комісія розглядає випуск єврооблігацій як один з можливих варіантів поряд із кредитом, забезпеченим замороженими активами рф, щоб уникнути фінансової кризи України вже навесні наступного року. Однак для залучення позичкових коштів із бюджету ЄС необхідне одностайне схвалення всіх країн-членів, чого наразі немає через позицію Угорщини.
Європейська комісія наполягає, що її пропозиції враховують більшість застережень Бельгії, і применшує фінансові та юридичні ризики, пов’язані з наданням так званого репараційного кредиту.
На саміті лідерів ЄС, запланованому на кінець грудня, Єврокомісія прагне досягти домовленості між 27 країнами щодо фінансової допомоги Києву. Основний варіант передбачає використання заморожених резервів Центрального банку рф, однак Бельгія виступає проти цього через ризик судових позовів з боку москви — адже саме вона володіє переважною часткою цих активів.
Репараційний кредит передбачає виділення 115 мільярдів євро на п’ять років для підтримки оборонної промисловості України, ще 50 мільярдів — на покриття бюджетних витрат. Бельгія готова піти на поступки лише за умови виконання трьох ключових вимог Євросоюзом, які зараз є предметом переговорів.