Колишній член Ради Національного банку України Віталій Шапран висловив критичну думку щодо ініціативи перейменування копійок на «шаги». За його словами, така зміна супроводжується численними недоліками, які залишилися поза увагою під час підготовки відповідного законопроєкту.
Про це розповідає Finway
Історичний контекст та економічна доцільність
Шапран зауважив, що відмова від російських імперських назв виглядає виправданою, однак запропоноване слово «шаг» несе сумнівну історичну легітимність. Монети з такою назвою ніколи не були у грошовому обігу в Україні — цю функцію виконували поштові марки на початку XX століття у складні періоди української історії. Крім того, рішення щодо назви, на його думку, ухвалювалось без широкого залучення суспільства.
Фінансові витрати, ризики та сучасні виклики
Перейменування копійок, за словами Шапрана, потягне за собою значні додаткові витрати — від проведення PR-кампаній до оновлення програмного забезпечення у банках та держустановах. Це також вимагатиме підготовки нової навчальної літератури та роз’яснення для населення. Державні кошти, що витрачатимуться на ці цілі, могли б бути спрямовані на більш важливі проєкти.
«Те, що такі видатки можуть проводити повз кошторису НБУ, зовсім не означає, що держава не втрачає ці кошти, які можна було б спрямувати на більш корисні проєкти», — додав він.
Експерт також відзначає, що інфляційні процеси вже суттєво знизили цінність 10 копійок, і в перспективі навіть монета номіналом 50 копійок може стати зайвою. Торговельні мережі вже адаптувалися, замінюючи дрібну решту бонусами на картках лояльності. Шапран вважає, що потрібно провести додаткові дослідження економічної необхідності такого перейменування.
Окремо підкреслюється ризик плутанини, якщо копійки та «шаги» перебуватимуть у обігу одночасно. Схожа проблема вже існує з монетами номіналом 1 та 2 гривні, які важко розрізняти.
Шапран навів приклад, коли частина громадян відмовляється брати на решту монети старого зразка, вважаючи, що вони вже не використовуються, а нові монети 1 та 2 гривні часто плутають між собою, що створює незручності для населення. За його словами, Нацбанк мав би зосередитися на вирішенні вже існуючих питань готівкового обігу, а не на заходах сумнівного й нетермінового характеру.
Крім того, експерт наголошує на відставанні України від світових тенденцій: поки росія та Китай просувають цифрові валюти, ресурси НБУ витрачаються на формальні дії з перейменування монет замість розробки цифрової гривні, яка могла би стати стратегічно важливою для економіки та оборонної сфери.