У ніч на 24 березня війська російської федерації здійснили потужний комбінований напад на об’єкти критичної інфраструктури України, застосувавши одночасно ударні безпілотники та ракети різних типів. У Повітряних силах ЗСУ повідомили про фіксацію 426 засобів повітряного нападу, серед яких були як балістичні, так і крилаті ракети, а також сотні дронів-камікадзе.
Про це розповідає Finway
Масштаби атаки та ефективність протиповітряної оборони
Згідно з офіційною інформацією, противник використав сім балістичних ракет «Іскандер-М» чи С-400, 18 крилатих ракет Х-101, п’ять крилатих ракет «Іскандер-К», чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69/31, а також 392 ударних безпілотники типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та інших моделей. Близько 250 з них становили дрони «Шахед».
Українські сили протиповітряної оборони змогли знищити 390 цілей, серед яких — 25 ракет та 365 безпілотників. Зокрема, було ліквідовано всі 18 крилатих ракет Х-101, п’ять ракет «Іскандер-К», дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 365 дронів різних типів. Проте шість ракет і 27 дронів влучили по цілях на 22 локаціях, а уламки збитих БпЛА впали ще на десяти територіях. Інформація щодо трьох ракет уточнюється; атака, за даними Повітряних сил, тривала, і у повітрі залишалися декілька ворожих безпілотників.
«Зафіксовано влучання шести ракет і 27 ударних БпЛА на 22 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на 10 локаціях. Інформація щодо трьох ворожих ракет уточнюється», – вказують у Повітряних силах і додають, що атака триває, «в повітряному просторі декілька ворожих БпЛА».
Позиція влади та міжнародне трактування дій росії
Напередодні, 23 березня, президент Володимир Зеленський закликав українців зберігати пильність через можливість масованого ракетного удару. Українські міста та цивільна інфраструктура продовжують регулярно зазнавати атак із використанням різних видів озброєння: ударних дронів, ракет, керованих авіабомб, реактивних систем залпового вогню.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують удари по критичній інфраструктурі як воєнні злочини російської федерації, які мають ознаки цілеспрямованих дій проти цивільного населення. Зокрема, систематичні обстріли об’єктів життєзабезпечення, медичних закладів, електро- та водопостачання, а також переслідування проукраїнського населення на окупованих територіях, знищення інтелігенції та депортації, експерти та правозахисники розглядають як дії, що можуть бути кваліфіковані як геноцид українського народу.
Конвенція ООН про запобігання геноциду визначає такі дії як злочини, спрямовані на часткове або повне знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. На сьогодні до Конвенції приєдналися 149 країн, які зобов’язані попереджати та карати за акти геноциду незалежно від того, чи йдеться про воєнний чи мирний час.
Попри докази та численні свідчення, керівництво росії відкидає звинувачення у навмисних атаках на цивільну інфраструктуру, лікарні, школи, енергооб’єкти та інші об’єкти, що забезпечують життєдіяльність українського населення.