У результаті чергової атаки російських військ на Запорізький район загинула 62-річна жінка. Про це повідомив голова Запорізької обласної адміністрації Іван Федоров. За його словами, ворог застосував керовані авіаційні бомби по селищу Таврійське, внаслідок чого було пошкоджено житловий будинок. Жінка, яка перебувала на вулиці під час обстрілу, загинула на місці.
Про це розповідає Finway
Наслідки атак у регіоні
Вранці місцева влада також повідомила про черговий удар по Запоріжжю, внаслідок якого вибухова хвиля пошкодила вікна та балкони в житловому будинку. За інформацією обласної військової адміністрації, напередодні внаслідок російських атак у Запорізькому районі постраждали ще троє людей. Окупаційні сили регулярно використовують різноманітне озброєння, зокрема ударні безпілотники, ракети, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню, аби здійснювати атаки на українські міста та об’єкти цивільної інфраструктури в усіх регіонах країни.
Оцінка дій росії міжнародною спільнотою
Українські посадовці та міжнародні організації кваліфікують такі обстріли як воєнні злочини російської федерації, наголошуючи на їх цілеспрямованому та системному характері. Особливе занепокоєння викликають удари по системах життєзабезпечення населення і закладах охорони здоров’я, які призводять до позбавлення людей електроенергії, тепла, води, зв’язку та доступу до медичної допомоги.
«Росіяни ударили керованими авіабомбами по Таврійському. Пошкоджений житловий будинок. Загинула жінка, яка перебувала на вулиці», – повідомив Федоров.
Правозахисники, юристи та дослідники геноцидів відзначають, що під час широкомасштабної війни росія вчиняє всі можливі злочини, які можуть бути класифіковані як геноцид. Серед таких дій: публічні заклики до знищення українців, переслідування та ліквідація людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях, знищення інтелігенції, депортація дітей без батьків до рф, вилучення українських книжок із бібліотек, пограбування музеїв та викрадення історичних артефактів.
Відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухваленої Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, країни-учасниці зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них як у воєнний, так і в мирний час. Конвенція визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. До ознак геноциду належать вбивства, умисне створення умов, розрахованих на знищення групи, запобігання дітонародженню, насильницька передача дітей та публічне підбурювання до таких дій.
Керівництво росії продовжує заперечувати факти навмисних ударів по цивільній інфраструктурі України, попри численні докази загибелі мирного населення, руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків, енергетичних і водозабезпечувальних об’єктів.