Упродовж 24 годин, з 7:00 15 квітня до 7:00 16 квітня, російська армія здійснила дві масовані комбіновані атаки на Україну, використавши як ракети наземного і повітряного базування, так і ударні безпілотники. Про це повідомили у командуванні Повітряних сил України.
Про це розповідає Finway
Масштаби атаки та результати роботи ППО
За цей період радіотехнічні війська Повітряних сил зафіксували 703 повітряні цілі, серед яких:
- 19 балістичних ракет «Іскандер-М»/С-400
- 20 крилатих ракет Х-101
- 5 крилатих ракет «Іскандер-К»
- 659 ударних дронів типу Shahed, Гербера, Італмас та інших моделей
Підрозділи протиповітряної оборони знищили або подавили 667 засобів ураження, включаючи 19 крилатих ракет Х-101, вісім балістичних ракет «Іскандер-М»/С-400, чотири крилаті ракети «Іскандер-К» та 636 дронів різних типів.
«Зафіксовано влучання 12 ракет та 20 ударних БпЛА на 26 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на 25 локаціях. Інформація щодо однієї крилатої ракети уточнюється», – додає командування.
Гуманітарні наслідки та ознаки геноцидних дій
Російські військові систематично застосовують різноманітне озброєння – ударні дрони, ракети, керовані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню – для атак на українські міста та цивільну інфраструктуру в усіх регіонах країни.
Українська влада та міжнародні правозахисні організації розцінюють ці удари як воєнні злочини російської федерації та наголошують, що вони мають цілеспрямований характер. Особливо небезпечними є обстріли об’єктів життєзабезпечення – систем енергопостачання, водопостачання, медичних закладів – із метою залишити населення без базових послуг.
Такі дії, як оголошення намірів щодо знищення українців, публічні заклики до їх фізичного знищення, переслідування проукраїнського населення на окупованих територіях, знищення інтелігенції, депортація дітей та цілеспрямоване вилучення української культурної спадщини, відповідають ознакам геноциду, згідно з нормами міжнародного права.
Нагадаємо, що Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці (нині їх 149) запобігати таким діям і карати винних незалежно від того, чи триває війна, чи панує мир.
Відповідно до Конвенції, геноцидом вважаються дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи, зокрема шляхом вбивств, створення нестерпних умов існування, перешкоджання дітонародженню чи насильницької передачі дітей, а також підбурювання до вчинення таких злочинів.
Керівництво росії традиційно заперечує цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі, попри значні руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків, енергетичних і водозабезпечувальних об’єктів, а також численні жертви серед мирного населення.