За чотири роки повномасштабної війни у Запоріжжі кількість жертв серед мирного населення та руйнувань значно зросла. Згідно з офіційними даними Запорізької міської ради, з 24 лютого 2022 року по 24 лютого 2026 року 981 мешканець міста отримав поранення внаслідок російських атак, з яких 24 особи померли у медичних закладах.
Про це розповідає Finway
Масштаб ракетних ударів та руйнувань
У цей період у Запоріжжі було оголошено 6 827 повітряних тривог. За інформацією міської ради, у місті пошкоджено 1 349 багатоквартирних будинків і 2 819 приватних осель. Частково зруйновано 37 багатоповерхівок, ще 56 приватних будинків знищені повністю. Суттєво постраждала й міська інфраструктура – пошкоджено 862 об’єкти, серед яких 19 закладів охорони здоров’я, 186 освітніх установ, 36 культурних об’єктів. Крім того, зафіксовано ушкодження 41 об’єкта культурної спадщини.
У відповідь на загрози місто створило та затвердило фонд захисних споруд, до якого входить 1 242 об’єкти, зокрема 966 найпростіших укриттів та 276 сховищ і протирадіаційних укриттів. Активно триває будівництво підземних шкіл: вже працює 10 таких закладів, ще шість перебувають у процесі спорудження. Також будується один підземний дитячий садок, і найближчим часом планується звести ще три подібні заклади.
Ознаки геноцидних злочинів і міжнародне право
Російські війська систематично застосовують різні види озброєння – від ударних безпілотників до ракет та РСЗВ – для атак на українські міста. Значної шкоди зазнає цивільна інфраструктура, що, за оцінкою української влади та міжнародних організацій, має ознаки воєнних злочинів та цілеспрямованої політики знищення.
«Також відповідно до Актів обстежень пошкоджених об’єктів постраждали 862 об’єкти інфраструктури, 19 об’єктів закладів охорони здоров’я, 186 об’єктів освітніх закладів, 36 об’єктів культури. За інформацією відділу охорони культурної спадщини міської ради, було пошкоджено 41 об’єкт культурної спадщини», – повідомляє управління.
Обстріли систем життєзабезпечення, медичних закладів та інфраструктури супроводжуються висловлюваннями російських високопосадовців про наміри знищити українську націю як таку. Такі дії кваліфікують як геноцид згідно з Конвенцією ООН 1948 року. Учасники цієї Конвенції, а це 149 країн, зобов’язані запобігати та карати за такі злочини як під час війни, так і в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної чи релігійної групи, серед яких убивства, створення нестерпних умов життя, перешкоджання дітонародженню та насильницька передача дітей до інших груп.
Керівництво росії відкидає звинувачення у навмисних ударах по цивільній інфраструктурі та заперечує факти загибелі мирного населення, руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків, енергетичних об’єктів та систем водопостачання.