Норвегія запроваджує масштабні зміни у сфері птахівництва, ставши першою країною, яка на законодавчому рівні відмовляється від вирощування швидкорослих порід курей-бройлерів, відомих як «турбокурчата». Повний перехід на породи, що ростуть повільніше, має завершитися до 2027 року, що забезпечить вищий рівень добробуту тварин на фермах країни.
Про це розповідає Finway
Стандарти добробуту тварин та мотиви рішення
Щорічно в Норвегії вирощують близько 70 мільйонів курей на м’ясо. Тепер країна стане піонером у закріпленні вимог до добробуту птахів через відмову від порід, які швидко набирають вагу. Основна причина такого кроку — турбота про здоров’я тварин. Швидкорослі породи, зокрема популярна лінія Ross 308, виведені для досягнення максимальної маси за мінімальні строки — іноді вже у віці 6 тижнів. Такий інтенсивний ріст спричиняє серйозне навантаження на кістки та серце, часто призводячи до втрати рухливості у птахів на фінальних етапах вирощування.
Кампанія за зміни та майбутнє галузі
Реалізації цієї ініціативи передувала активна кампанія з боку коаліції Anima International, яка понад п’ять років працювала над підвищенням стандартів добробуту курей у країні. Зараз приблизно 60% курячого поголів’я у Норвегії складають саме швидкорослі породи, однак програма поетапної відмови вже стартувала.
«Норвегія ухвалила історичне рішення, яке змінить стандарти світового птахівництва. Країна оголосила про повну поетапну відмову від використання швидкорослих порід курей-бройлерів, так званих «турбокурчат». До 2027 року норвезькі ферми повністю перейдуть на породи, що ростуть повільніше, забезпечуючи вищий рівень добробуту тварин».
Завдяки ухваленим змінам Норвегія може стати прикладом для інших держав, які прагнуть підвищити стандарти етичного ставлення до тварин у промисловому птахівництві.