Станом на середину 2024 року в Україні зафіксовано зростання кількості готельних закладів, незважаючи на війну та руйнування інфраструктури. За результатами дослідження, на території країни працює 2017 готелів, хоча щонайменше 12 великих готелів були пошкоджені або повністю знищені внаслідок бойових дій.
Про це розповідає Finway
Динаміка ринку колективних засобів розміщення
Загалом ринок колективних засобів розміщення в Україні демонструє спад. Значні втрати за останні роки зазнали такі категорії як туристичні бази, табори (зменшення на 33,5%), пансіонати з лікуванням (мінус 22,5%), оздоровчі заклади (мінус 83,3%), санаторії-профілакторії (скорочення на 8,5%) та бази й пансіонати відпочинку (зменшення на 24,2%). Водночас готелі залишаються найстійкішою категорією розміщення: їхня кількість зросла на 9,1%, мотелів стало більше на 10,7%, а хостелів — на 28,7%.
Географія та зміна попиту
Колективні засоби розміщення в Україні мають чітку географічну концентрацію. Найбільше готелів та схожих закладів працює у регіонах морського відпочинку — Одеській, Запорізькій, Миколаївській та Херсонській областях, де розташовано 1399 об’єктів (34% ринку). Друга за значимістю група — регіони ділової та освітньої активності: Київ, Дніпро та Харків, тут налічується 585 об’єктів (14,2%). Третя — рекреаційні зони гірського туризму, зокрема Львівська та Івано-Франківська області, де працює 611 закладів (14,8%).
Хоча кількість хостелів поки що залишається відносно малою (близько 80 закладів), їхня присутність швидко зростає у безпечніших містах, що стало відповіддю на попит з боку переселенців та волонтерів, які потребують доступного житла. Водночас, війна змінила структуру попиту на ринку розміщення. Протягом двох останніх років найбільше зростання спостерігалося у західних регіонах — у Львові та Карпатах завантаженість готелів сягала 60-70%, що відповідає рівню провідних міжнародних курортів.
“В попередні два роки найбільше зростання фіксували західні регіон: у Львові та Карпатах показники завантаженості готелів сягали 60-70% – рівня провідних світових курортів”.
Разом із цим, у Києві та Одесі показники завантаженості та доходів залишаються нижчими. Для курортних районів, зокрема Карпат, характерне раннє бронювання (за 30-40 днів до заїзду), тоді як у містах східної частини країни — значно коротші терміни бронювання (1-2 тижні). Попит концентрується у безпечних регіонах, що стимулює збільшення заповнюваності закладів та підвищення цін.