У керівних колах Ірану зростає напруження: експерти попереджають, що радикально налаштовані воєначальники готові вдатися до крайніх заходів, аби не допустити переговорів із США на умовах Дональда Трампа. За їхніми словами, чиновники, які наважаться розпочати діалог із Вашингтоном, можуть стати мішенню для власних силовиків.
Про це розповідає Finway
Влада Ірану після загибелі Хаменеї та нові ризики
Із початку масштабного конфлікту, який спалахнув 28 лютого, Іран втратив низку високопоставлених командирів Корпусу вартових ісламської революції внаслідок ударів США та Ізраїлю. Проте державна система зберігає стійкість завдяки новому поколінню молодих офіцерів, які прагнуть продовження війни.
«Вертикальна структура влади» Ісламської Республіки, яка існувала до загибелі Алі Хаменеї, перетворилася на «горизонтальну структуру», що надало більше повноважень консервативним офіцерам другого рангу, які категорично проти миру», — вважає Хушанг Амірахмаді, засновник і президент Американсько-іранської ради.
Амірахмаді наголошує: хоча ліквідовано близько 150 високопоставлених представників режиму, структура влади в Ірані залишається децентралізованою. Кожна з 31 провінції країни має власних командирів КВІР, а після втрати Хаменеї-старшого вплив регіональних полковників лише зріс. Відтепер саме місцеві командири ухвалюють рішення щодо відповідних військових кроків у своїх регіонах.
Мирний процес, енергетична криза та прогнози для економіки
Останніми днями президент США Дональд Трамп повідомив про «дуже хороші і продуктивні» переговори з іранською стороною. У ЗМІ з’явилися непідтверджені відомості про пропозицію Вашингтону — мирний план із демонтажу ядерних об’єктів Ірану в обмін на скасування санкцій. Однак офіційний Тегеран заперечує проведення будь-яких переговорів і наполягає, що США «ведуть переговори самі з собою». Представник армії Ірану заявив: «Такі, як ми, ніколи не підуть на компроміс із такими, як ви».
Тим часом погіршення ситуації на Близькому Сході вже впливає на глобальні ринки енергоресурсів. Керівник Shell застерігає, що Європу може очікувати дефіцит палива у разі продовження блокади Ормузької протоки. Деякі країни Азії вже змушені скорочувати споживання енергії, а хвильовий ефект може невдовзі відчути й Захід. Ларрі Фінк, глава BlackRock, у коментарі BBC зазначив, що подальший розвиток подій залежить від тривалості війни. Якщо конфлікт завершиться найближчим часом, ціни на нафту можуть повернутися до рівня 70 доларів за барель. Однак затяжна війна або збереження Іраном статусу загрози Ормузькій протоці призведе до зростання цін вище 100, а можливо й до 150 доларів за барель. Це може мати серйозні наслідки для світової економіки.
Фінк попереджає: «Нас чекає глобальна рецесія», якщо ціна на нафту залишиться на рівні 150 доларів за барель у разі загострення близькосхідної кризи. В умовах нестачі палива європейські уряди можуть бути змушені вдатися до обмеження споживання енергії. Подібні заходи востаннє застосовувалися під час енергетичної кризи 2022 року, спричиненої нападом російської федерації на Україну.
Водночас, попри прагнення президента США стабілізувати енергетичний ринок, ціни на нафту залишаються біля позначки 100 доларів за барель через зростання недовіри інвесторів до швидкого завершення війни.
Обмін ударами між Ізраїлем та Іраном триває. Армія оборони Ізраїлю повідомила про атаку двох ключових об’єктів у Тегерані, які використовувалися для розробки далекобійних крилатих ракет для військово-морського флоту.
Ситуація ускладнюється також втратами американської авіації: у перші дні бойових дій над Кувейтом було знищено три літаки F-15. Аналітики не виключають, що причиною могла стати помилка автоматичних систем ППО, які сплутали військові літаки з безпілотними апаратами.