Економічні та політичні мотиви Китаю у відношенні криптовалют

В останні роки Китай активно впроваджує цифровий юань, водночас забороняючи інші криптовалюти. Це рішення викликало багато питань і здивувань на міжнародній арені. Чому ж одна з найбільших економік світу вирішила піти таким шляхом? У цій статті ми розглянемо мотивацію Китаю, пов’язану з забороною криптовалют та розробкою власної цифрової валюти.

Про це розповідає Finway

Міжнародна реакція на дії Китаю

Реакція міжнародної спільноти на заборону криптовалют у Китаї та впровадження цифрового юаня виявилася неоднозначною та різноманітною. Країни, які підтримують дії Китаю, аргументують свої позиції потребою у стабільності фінансових систем і контролі над капіталом. Деякі держави, які стикаються з подібними викликами, розглядають цю заборону як підтвердження необхідності державного регулювання у сфері цифрових валют. Наприклад, Росія та деякі країни Близького Сходу висловили свою підтримку стратегічним крокам Китаю, що може свідчити про можливе створення альянсів у сфері цифрових фінансів.

Проте, багато країн Заходу, включаючи США і держави Європейського Союзу, критикують такі дії, вважаючи їх спробою обмежити інновації та знизити конкурентоспроможність на міжнародній арені. Зокрема, представники західних країн висловлюють занепокоєння, що регуляція криптовалют може створити прецедент для обмеження індивідуальних свобод та прав на фінансову конфіденційність, що суперечить принципам вільного ринку та інновацій.

Ці дії Китаю також мають значний вплив на геополітичні відносини. Заборона криптовалют і впровадження цифрового юаня відкриває нові можливості для Китаю стати лідером у глобальному фінансовому просторі, зокрема, у сфері цифрових валют. Китайські амбіції можуть призвести до посилення конкурентних відносин з США, оскільки США намагаються зберегти свою фінансову домінантність у світі. Водночас, країни з менш розвиненими економіками можуть бути схильні до співпраці з Китаєм, сприймаючи цифровий юань як альтернативу західним фінансовим системам.

Таким чином, міжнародна реакція на дії Китаю демонструє складну картину, де інтереси держав коливаються між підтримкою державного контролю та захистом індивідуальних прав у фінансових трансакціях. Це відображає загальну глобальну боротьбу за фінансову автономію, де кожна країна намагається знайти свої власні рішення у відповідь на виклики цифровізації.

Порівняння криптовалют та цифрового юаня

Криптовалюти, такі як Bitcoin та Ethereum, характеризуються децентралізованою природою, що надає користувачам анонімність та контроль над своїми фінансами. Ці активи функціонують поза межами традиційних фінансових систем і часто використовуються для міжнародних транзакцій, завдяки чому забезпечують високу швидкість обробки операцій. Однак, через цю анонімність та нестабільність криптовалют, багато держав, зокрема Китай, вбачають у них загрозу для своєї монетарної політики та контролю над економікою.

Натомість цифровий юань, що розробляється китайським урядом, має зовсім іншу природу. Він є централізованим цифровим активом, що повністю контролюється державою. Це означає, що уряд може відстежувати всі транзакції та забезпечувати контроль над фінансовими потоками. Завдяки цьому, цифровий юань надає можливість протидіяти нелегальним фінансовим операціям, зменшуючи ризики, пов’язані з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму.

У таблиці нижче представлені ключові характеристики криптовалют та цифрового юаня:

Таким чином, політика Китаю щодо криптовалют та цифрового юаня демонструє бажання уряду зберегти контроль над фінансовою системою, одночасно впроваджуючи нові технології для забезпечення економічної стабільності. Заборона на криптовалюти вказує на бажання уникнути ризиків, пов’язаних із децентралізованими активами, в той час як розвиток цифрового юаня свідчить про прагнення до інновацій і посилення контролю над економікою.

Цифровий юань та його вплив на економіку

Цифровий юань, або e-CNY, є одним із найбільш амбіційних проектів Китаю в галузі фінансів, що має потенціал значно вплинути на економіку країни та світову фінансову систему. Впровадження цієї цифрової валюти здатне змінити традиційні підходи до грошових операцій, підвищити ефективність фінансових транзакцій і забезпечити більший контроль уряду над фінансовими потоками.

По-перше, цифровий юань дозволяє знизити витрати на обробку готівки і зменшити ризики, пов’язані з використанням фізичних грошей. Завдяки цьому, уряд отримує можливість оптимізувати витрати на підтримку грошового обігу, що в свою чергу може сприяти підвищенню загальної економічної ефективності. Переходячи до цифрових форм, Китай може також зменшити обсяги тіньової економіки, оскільки усі транзакції будуть відкритими для моніторингу.

По-друге, цифровий юань може стати важливим інструментом у міжнародній торгівлі, пропонуючи альтернативу традиційним валютам, таким як долар США. Це особливо актуально в контексті зростаючого напруження між Китаєм і США. Впровадження цифрового юаня може сприяти збільшенню ролі Китаю на світовій арені, забезпечуючи більше трестування у фінансових відносинах з іншими країнами. Користуючи цифровий юань, іноземні партнери можуть уникнути валютних ризиків, пов’язаних із коливаннями курсу долара.

Крім того, реалізація цифрового юаня дозволяє Китаю зберігати контроль над економікою в умовах зростаючої конкуренції з боку інших держав. Це відкриває нові можливості для державного моніторингу та управління фінансовими потоками, включаючи виявлення та запобігання фінансовим злочинам. У цьому контексті китайський уряд намагається забезпечити стабільність своєї валюти та контролювати ризики, пов’язані з віртуальними валютами, які не підлягають регуляції.

Слід зазначити, що цифровий юань може сприяти розвитку нових технологій, таких як блокчейн, що дозволить залучити інвестиції у фінансовий сектор. Завдяки цим технологіям, китайські компанії зможуть запропонувати інноваційні фінансові послуги, що може призвести до зростання конкурентоспроможності країни на світовому ринку.

Уряду Китаю належить визначити стратегію впровадження цифрового юаня, що включає поступовий перехід до нової фінансової системи. Це передбачає активну співпрацю з банками, комерційними структурами та міжнародними партнерами. Китайська комуністична партія вже розробила план, що передбачає поетапне впровадження цифрового юаня до 2025 року, з акцентом на інтеграцію його у повсякденні транзакції громадян і підприємств.

Загалом, цифровий юань має потенціал стати ключовим елементом у змінах, які відбуваються на світовій фінансовій арені, і сприяти зміщенню балансу сил у міжнародній торгівлі на користь Китаю. Це може стати потужним інструментом для досягнення економічних цілей країни, підвищення її глобального впливу та стабільності.

Розвиток цифрового юаня

Процес розробки цифрового юаня розпочався в 2014 році, коли Народний банк Китаю (НБК) під керівництвом губернатора Чжоу Сяочуаня ініціював дослідження у сфері цифрових валют. У 2016 році заступник губернатора НБК Фань Іфей зазначив, що умови для впровадження цифрових валют уже дозріли, оскільки це може знизити витрати на обслуговування та підвищити ефективність фінансових операцій. Офіційно розробка цифрового юаня була затверджена Держрадою Китаю у 2017 році, що стало початком активної співпраці з комерційними банками та технологічними компаніями, такими як Alibaba, Tencent та Huawei.

У жовтні 2019 року НБК оголосив про майбутнє введення цифрового юаня, відомого також як DCEP (Digital Currency Electronic Payment). Ця версія валюти потребує відкриття рахунку в комерційному банку, але у майбутньому може бути “декупована” від банківської системи, що дозволить доступ до системи навіть туристам.

Тестування цифрового юаня розпочалося в квітні 2020 року у чотирьох містах: Шеньчжені, Сучжоу, Ченду та Сянгані. Основними напрямками тестування стали надійність, стабільність, зручність використання та дотримання регуляторних вимог, таких як запобігання відмиванню грошей і ухиленню від сплати податків. У рамках тестування було розроблено мобільні додатки, за допомогою яких користувачі могли здійснювати платежі у магазинах, таких як Starbucks і McDonald’s, а також на онлайн-платформах.

На середину 2021 року тестування було розширено на шість додаткових регіонів, включаючи Шанхай та Хайнань. Першим містом, яке інтегрувало платежі цифровим юанем у систему громадського транспорту, став Ченду. Важливим кроком стало також впровадження цифрового юаня для іноземних відвідувачів на Зимових Олімпійських іграх у Пекіні у 2022 році.

Китай бачить цифровий юань як перспективний проект з кількох причин. По-перше, він дозволяє державі здійснювати контроль над фінансовими потоками та запобігати фінансовим злочинам. По-друге, цифрова валюта спрощує процеси міжнародних транзакцій, роблячи їх швидшими та дешевшими. Крім того, цифровий юань може стати інструментом для зміцнення позицій Китаю на міжнародній арені, дозволяючи зменшити залежність від долара США у міжнародних розрахунках. Це не лише підвищує фінансову незалежність Китаю, але й забезпечує більшу стабільність у його економічних відносинах з іншими країнами.

Причини заборони криптовалют у Китаї

Заборона криптовалют в Китаї обумовлена низкою економічних, соціальних та політичних факторів, які уряд вважає критично важливими для стабільності та контролю над фінансовою системою країни. По-перше, Китай прагне уникнути ризиків, пов’язаних з відмиванням грошей та фінансовими махінаціями. Криптовалюти, завдяки своїй децентралізованій природі, дозволяють анонімні транзакції, що робить їх привабливими для злочинних елементів, які намагаються легалізувати незаконно здобуті кошти.

По-друге, китайська влада виражає побоювання щодо фінансової стабільності. Інвестування в криптовалюти часто супроводжується високими ризиками, що може призвести до великих втрат інвесторів. Це, в свою чергу, викликає соціальне невдоволення, яке може загрожувати політичній стабільності країни. Закриття доступу до криптовалютних бірж та обмеження на використання цифрових активів є частиною загальної стратегії уряду, спрямованої на захист інтересів споживачів і запобігання фінансовим критичним ситуаціям.

Додатково, варто зазначити, що Китай намагається контролювати та регулювати грошовий обіг у країні, що є важливим елементом політики державного управління. Впровадження цифрового юаня – це спроба створити альтернативу, яка дозволить здійснювати безпечні та контрольовані транзакції в межах національної фінансової системи. Цей крок також дозволяє Китаю зберігати контроль над економічними потоками та запобігати виходу капіталу за межі країни.

Крім того, є й геополітичні аспекти: Китай прагне зміцнити свою позицію на світовій арені, зменшуючи залежність від традиційних валют, зокрема долара США. Заборона на криптовалюти може розглядатися як засіб захисту національної валюти та фінансової системи від зовнішніх впливів.

Таким чином, рішення Китаю заборонити криптовалюти і водночас розвивати цифровий юань є складним балансом між потребою в інноваціях та контролем, що має на меті збереження стабільності та безпеки в економіці.

Китайський підхід до криптовалютного ринку є складним та багатогранним. Заборона криптовалют і одночасний розвиток цифрового юаня дозволяють країні зберігати контроль над фінансовою системою, боротися з відмиванням грошей та розширювати вплив на міжнародній арені. Це рішення має важливе стратегічне значення для подальшого розвитку як внутрішньої, так і глобальної економіки.