Наприкінці 2025 року уряд України запровадив тимчасове обмеження на експорт металобрухту. Причиною такого рішення став суттєвий дефіцит сировини на внутрішньому ринку, який у 2025 році сягнув приблизно 200 тисяч тонн. Це негативно вплинуло на обсяги виробництва сталі та призвело до значних економічних втрат для держави.
Про це розповідає Finway
Зростання експорту та дефіцит сировини
Як повідомив президент металургійної асоціації «Укрметалургпром» Олександр Каленков, за останні три роки експорт металобрухту з України зріс майже у дев’ять разів: з 50 тисяч тонн у 2022 році до 450 тисяч тонн у 2025 році. Водночас заготівля брухту всередині країни суттєво знизилася, що й спричинило дефіцит на ринку. Через нестачу сировини українські підприємства отримали менше брухту, ніж потребували, що особливо відчули електрометалургійні заводи та підприємства, які працюють на залізній руді. У всіх основних способах виробництва сталі – мартенівському, конвертерному та електродуговому – брухт є необхідним компонентом.
«Експорт брухту з України зріс із 50 тис. т у 2022 році до 450 тис. т у 2025 році. Заготівля металобрухту в країні зменшилася в кілька разів. Це призвело до виникнення дефіциту брухту в Україні, який ми оцінюємо орієнтовно у 200 тис. т у 2025 році. На українські підприємства було поставлено менше брухту, ніж потрібно. Це негативно вплинуло як на електрометалургійні підприємства, які використовують виключно металобрухт, так і на підприємства, що працюють на залізній руді. У всіх способах виробництва сталі (мартенівському, конвертерному й електродуговому) обов’язково застосовується брухт», – сказав він.
Економічні наслідки та міжнародний контекст
За оцінкою Каленкова, у 2025 році через дефіцит брухту українські металурги виробили менше сталі, ніж могли б. Це призвело до недоотримання близько 700 мільйонів доларів валютної виручки та мільярдів гривень податкових надходжень. Металургійна галузь залишається одним із небагатьох секторів, які стабільно приносять державі валюту та податки, а також мають ключове значення для оборонної промисловості.
Олександр Каленков також наголосив на важливості збереження працездатності гірничо-металургійного комплексу, адже він є стратегічним постачальником спеціальних сталей для оборонної промисловості та фортифікаційних конструкцій, що напряму впливає не лише на економічну, а й на фізичну безпеку країни.
Голова «Укрметалургпрому» прокоментував і реакцію польських металургів на рішення України. Він звернув увагу, що попит польського ринку на металобрухт становить майже 7 мільйонів тонн, а постачання з України у 2024 році склало лише 350 тисяч тонн, тобто менше 5% від загальної потреби Польщі. При цьому, у 2024 році сама Польща експортувала приблизно 3 мільйони тонн брухту. Більшість українського металобрухту проходила транзитом через Польщу для уникнення експортного мита, і надалі реекспортувалася у треті країни, зокрема до Туреччини.
Під час підготовки рішення про тимчасове обмеження експорту металобрухту Україна проводила відкриті консультації з Європейською комісією. За словами Каленкова, на рівні Брюсселя українська сторона отримала розуміння щодо необхідності таких заходів.