Вчені встановили, що приблизно 5 тисяч років тому у собак несподівано почав зменшуватися об’єм мозку. Цей феномен залишається загадкою для дослідників, оскільки зміни відбулися задовго до активної взаємодії тварин з людьми.
Про це розповідає Finway
Археологічні знахідки і аналіз черепів
Наукова команда під керівництвом доктора Томаса Куккі з Французького національного центру наукових досліджень (CNRS) провела аналіз черепів собак із поселення на березі озера в Шалене (східна Франція). Досліджені черепи зберегли форму внутрішньої порожнини, що дозволило вченим оцінити об’єм мозку стародавніх собак. Виявилося, що об’єм їхнього мозку був значно меншим, ніж у місцевих вовків — різниця сягала близько 46%. Вчені підкреслюють, що така масштабна відмінність не пояснюється лише розмірами тіла тварин. Більше того, цей феномен простежується у кількох особин із цього поселення, що вказує на системність змін.
«Результати аналізу показують, що у цих стародавніх собак об’єм мозку від самого початку був меншим, ніж у вовків, що мешкали поблизу, — відмінності могли сягати близько 46%. Вчені стверджують, що ця відмінність занадто велика, щоб її можна було пояснити лише розміром тіла. Ба більше, відмінність є постійною для кількох особин із цього поселення. Таке виражене зменшення вказує на умови в осілому людському середовищі як на рушійну силу — залишаючи відкритим питання про те, які саме чинники призвели до цієї зміни».
Вплив середовища і еволюційні зміни
Дослідники також проаналізували черепи інших давніх тварин: 35-тисячолітньої собаки з печери Гойє (Бельгія) та 15-тисячолітньої з Бом-Трокада (південь Франції). Для жодної з них не було характерне зменшення мозку, яке могло б виникнути через перший тісний контакт вовків і людей. Один із черепів навіть мав відносно більший об’єм мозку, що ускладнює загальну картину еволюції собак.
Зміни, очевидно, пов’язані з появою сільськогосподарських поселень. У Шалені черепи собак були знайдені разом із відходами побуту, а не у спеціальних похованнях, що свідчить про їхнє місце у звичайному сільському житті. Аналіз показав, що розміри тварин не перевищували сучасних декоративних порід, таких як маленькі тер’єри. Дослідники припускають, що мешканці села цілеспрямовано розводили собак, подібно до сучасних власників, хоча відбір вже відбувався до формального виникнення порід.
За словами авторів, зменшення обсягу мозку могло мати практичне значення: мозкова тканина витрачає багато енергії, тому скорочення її об’єму могло допомогти тваринам вижити в умовах обмежених ресурсів.
Крім того, об’єм мозку впливає на поведінку: його зменшення може змінити співвідношення між гнучкістю мислення та швидкістю реакції. Проте вчені наголошують, що це не означає, ніби стародавні собаки були «невдачливими вовками».
Хоча сьогодні дослідники мають чіткішу уяву щодо етапів змін, причина зменшення мозку у собак досі лишається предметом наукових дискусій.