Сталеливарна промисловість Великої Британії перебуває під загрозою втрати ключових експортних ринків через плани Європейського Союзу щодо скорочення імпортних квот. Незважаючи на наміри знизити обсяги імпорту, зараз близько третини державних закупівель сталі у Британії припадає на іноземних постачальників.
Про це розповідає Finway
Проблеми із самозабезпеченням та інвестиціями
За словами генерального директора UK Steel Гарета Стейса, країна все ще значною мірою залежить від імпортної сталі. Власне виробництво покриває лише близько 30% внутрішнього попиту, тоді як у США ця частка сягає 80%, а в країнах ЄС — 75%. Такий рівень самозабезпечення, на думку експерта, не дозволяє залучити нові інвестиції у галузь.
“Я вважаю, що нам слід дозволити значний імпорт із ЄС, а ЄС, своєю чергою, має відкрити ринок для експорту з Великої Британії. Сподіваюся на співпрацю з країнами, чия економіка подібна до нашої – з тими, хто не хоче бачити на ринку демпінгову або субсидовану сталь, яка руйнує галузь і зупиняє інвестиції”, – зазначив він.
Стейс наголошує, що 80% експорту британської сталі спрямовується до країн Європейського Союзу. Скорочення квот може призвести до втрати робочих місць, якщо сторони не досягнуть компромісу щодо взаємного доступу на ринки.
Виклики для British Steel та екологічні стандарти
Очікується, що з 1 липня, після впровадження нових квот, частка британських виробників сталі на внутрішньому ринку зросте. Уряд ставить за мету, щоб до 50% внутрішнього споживання забезпечувалося сталі з вітчизняних підприємств. Водночас компанія British Steel втрачає позиції у сегменті будівельної сталі через посилення екологічних вимог до продукції. Архітектори дедалі частіше віддають перевагу «зеленій» сталі, яку асоціюють із виробництвом в електродугових печах (EAF).
Гарет Стейс підкреслює, що уряд Уельсу вже прийняв рішення використовувати лише сталь з електродугових печей для державних проектів. Він вважає, що така політика може призвести до подальшого зростання імпорту, якщо не буде підтримки переходу British Steel на EAF-технології.
Стейс застерігає, що без змін у будівельних нормах компанія продовжить втрачати ринок на користь європейських та інших іноземних виробників. Європейські постачальники продаватимуть Британії «екологічну» сталь, а власну доменну використовуватимуть у себе. Така ситуація, на думку експерта, не лише не зменшує глобальні викиди, а й шкодить конкурентоспроможності британської промисловості.