Європейські держави розгортають масштабні програми переозброєння, реагуючи на зростаючі зовнішньополітичні загрози, зокрема з боку росії. Проте оборонна промисловість ЄС стикається з гострим дефіцитом рідкісноземельних металів, які є ключовими компонентами для виробництва сучасного озброєння. Поки європейські компанії змагаються за ресурси, американські фірми активно скуповують ці мінерали, використовуючи свої фінансові переваги та вплив на ринку.
Про це розповідає Finway
Американські компанії випереджають європейські у закупівлі сировини
Незважаючи на певне послаблення торговельної напруги між США та Китаєм, Пекін зберігає суворий контроль над експортом рідкісноземельних елементів, особливо для підприємств, що пов’язані з оборонною галуззю. Через це ресурси, доступні поза межами Китаю, стають ще ціннішими, а конкуренція між покупцями загострюється. Американські компанії здатні отримувати потрібні матеріали значно швидше, ніж європейські: якщо для США доставка триває три-чотири дні, то для Європи цей процес може розтягнутися на кілька тижнів.
«Рідкісноземельні елементи зустрічаються в Європі, але їхнє перероблення європейці свого часу передали Китаю на аутсорсинг, оскільки цей процес призводить до утворення небезпечних побічних продуктів, що ускладнює отримання регуляторного схвалення, а багатьом європейським країнам бракує необхідних технологій».
Зусилля ЄС щодо зменшення залежності від Китаю
Європейський Союз вже впроваджує заходи для подолання ресурсної залежності. Минулого року було ухвалено Закон про критично важливу сировину, а незабаром планується презентація нової ініціативи RESourceEU. Обидва документи мають на меті розбудову внутрішніх ланцюгів постачання та налагодження партнерств з країнами, які володіють стратегічними запасами рідкісноземельних металів поза межами Китаю.
Особливу увагу приділяють співпраці з Канадою: Німеччина наразі веде переговори щодо підписання угоди, що може передбачати інвестиції у видобуток та переробку рідкісноземельних мінералів на території цієї країни. Такі кроки мають посилити незалежність європейської оборонної промисловості та забезпечити стабільність у постачанні необхідних матеріалів для переозброєння армій.