Підвищення граничної ціни на електроенергію в Україні може призвести до масштабних негативних наслідків для економіки, зокрема до зупинки низки підприємств, які стануть нерентабельними. Економіст Тарас Загородній попереджає, що такий крок фактично сприятиме деіндустріалізації країни та втраті промислового потенціалу, якого не змогли знищити навіть бойові дії.
Про це розповідає Finway
Ризики для промисловості та населення
За словами експерта, вже цього тижня національний регулятор – НКРЕКП – готується схвалити нове підвищення цін на електроенергію для бізнесу. 7 квітня 2026 року регулятор погодив проект постанови щодо перегляду та встановлення нових граничних цін. Текст обґрунтування оприлюднено на офіційному сайті НКРЕКП.
“Скажу відверто, рішення більш ніж сумнівне і з точки економіки, і з точки політичної доцільності”, — сказав Загородній.
Економіст підкреслив, що тарифи на електроенергію для промисловості в Україні вже є найвищими в Європі, і їхнє подальше зростання може загрожувати глибокою економічною кризою. Представники енергоємних галузей, таких як металургія, хімічна промисловість і машинобудування, виступають категорично проти підвищення граничних цін. Вони вказують, що зростання вартості електроенергії автоматично призведе до підвищення собівартості продукції, фінансових втрат і зрештою – до зростання цін на товари та подальшого збідніння населення.
Причини підвищення та альтернативи
Механізм прайс-кепів, запроваджений у 2019 році для захисту національного виробника від різких коливань цін та залучення інвестицій в енергетику, за словами експерта, не виправдав очікувань. Натомість у галузі сформувалися корупційні схеми отримання надприбутків. Загородній наголошує, що замість модернізації енергетики та розвитку альтернативних джерел, регулятор обирає адміністративне підвищення цін.
НКРЕКП обґрунтовує необхідність підвищення прайс-кепу до 17 000 грн/МВт·год впливом змін на європейських ринках та загрозою припинення імпорту електроенергії в Україну. Основними причинами називають військові дії та дефіцит генерації. Водночас, за словами Загороднього, імпортна електроенергія становить лише 15–20% у структурі споживання. Цю потребу можна покрити дешевою електроенергією з українських атомних і гідроелектростанцій.
Серед альтернативних рішень експерт називає запровадження спеціальних обов’язків на ринку газу, що зобов’язують постачальників продавати газ за фіксованою ціною. Якщо ціна газу для виробництва електроенергії залишатиметься на рівні 19 000 грн за 1 000 куб. м, це, на думку Загороднього, дозволить стабілізувати ситуацію на енергетичному ринку.