Група дослідників з Університету Південної Каліфорнії встановила, що течія у Тихому океані несподівано змінила напрямок, що стало результатом змін у зовнішньому ядрі Землі. Масштаби цього явища стали справжнім відкриттям для науковців, які не очікували настільки суттєвих зрушень у глибинних процесах планети.
Про це розповідає Finway
Відкриття дослідників та нові дані про ядро Землі
У рамках дослідження, яке тривало з 1997 до 2025 року, вчені об’єднали супутникові та наземні спостереження, щоб відстежити поведінку зовнішнього ядра на глибині понад 5100 кілометрів під поверхнею Землі. Попри розвиток технологій, ядро нашої планети залишається малодослідженим через його недосяжність, адже найглибша свердловина, пробурена людиною, сягає лише 12 263 метри.
Сучасна наука дозволяє отримувати інформацію про ядро за допомогою аналізу сейсмічних хвиль і ліній магнітного поля, які формуються в екстремальних умовах під надрами Землі. Завдяки цьому вчені роблять нові відкриття щодо внутрішньої будови та динаміки планети. Наприклад, раніше було встановлено, що внутрішнє ядро змінює напрямки обертання щодо поверхні, коливаючись щонайменше раз на рік приблизно на десяту частку градуса.
За словами професора Джона Відале з Університету Південної Каліфорнії, “внутрішнє ядро Землі не нерухоме — насправді воно рухається під нашими ногами, і, схоже, воно переміщається туди-назад на пару кілометрів кожні шість років”.
Зміни у течіях та їх зв’язок із глибинними процесами
Подальші аналізи продемонстрували, що з 2010 року обертання ядра поводиться інакше, ніж раніше, а поведінка рідкого залізного сплаву у зовнішньому ядрі також змінилася. Історично потік від ядра до поверхні Землі був західним, що забезпечувало стабільність магнітного поля. Однак у 2010 році команда дослідників зафіксувала зміну напряму потоку в екваторіальній частині Тихого океану — із західного на східний. Останні дані вказують, що з 2020 року цей східний потік поступово слабшає.
Фахівці припускають, що ці трансформації можуть бути наслідком подій у глибших шарах ядра, які відбулися у 2010 році. Збіг у часі між зміною потоку та зміною поведінки внутрішнього ядра свідчить про зв’язок між цими процесами. Вчені використовують геодезичні та сейсмологічні дані для подальшого аналізу, що дозволить краще зрозуміти взаємозв’язки між глибинними процесами планети та змінами у течіях під Тихим океаном.