Аналітики ринку вважають, що реальні обсяги закупівлі золота Китаєм значно перевищують офіційно оголошені дані, що сприяє рекордному зростанню вартості цього дорогоцінного металу. За оцінками експертів, непублічні закупівлі золота Китаєм можуть бути більш ніж у десять разів більшими за офіційні показники, оскільки країна активно працює над зниженням своєї залежності від долара США.
Про це розповідає Finway
Сумнів щодо офіційної статистики та масштаб імпорту
Офіційно Народний банк Китаю у 2025 році декларує щомісячне придбання лише 1,9–2,2 тонни золота. Проте аналітики, зокрема з Société Générale, оцінюють, що реальні закупівлі можуть досягати 250 тонн на рік, що становить понад третину загального світового попиту центральних банків на золото. На думку трейдерів, офіційні дані значно занижені, а непрозорість операцій ускладнює точне прогнозування руху цін на золото.
Головний стратег енергетичних шляхів у Carlyle Джефф Каррі відзначає, що Китай послідовно купує золото в межах політики дедоларизації. На відміну від нафтових поставок, які можна простежити за допомогою супутників, переміщення золота залишається практично невидимим. Альтернативними джерелами інформації для ринку стають дані щодо замовлень на великі зливки вагою 400 унцій зі Швейцарії чи Південної Африки, що потім опиняються в Китаї. Деякі експерти вважають, що справжній обсяг золотого резерву Китаю може сягати близько 5000 тонн, що удвічі перевищує офіційні цифри.
Зростання світових резервів і дедалі більша закритість
Останніми роками центральні банки багатьох країн нарощують золоті резерви, підштовхуючи ціну дорогоцінного металу вище $4300 за унцію. Частка золота у світових резервах, що знаходяться поза США, зросла з 10% до 26%, вивівши золото на друге місце серед основних резервних активів після долара США.
При цьому дедалі менше операцій із закупівлі золота розкриваються Міжнародному валютному фонду: упродовж останнього кварталу лише третина офіційних закупівель була оприлюднена, тоді як чотири роки тому ця частка становила близько 90%. Багато держав, включаючи Китай, повідомляють про закупівлі мінімально, аби уникнути політичних ризиків чи не впливати на ринкову ціну у власний бік.
Китай, будучи найбільшим виробником і споживачем золота у світі, має можливість нарощувати запаси як шляхом імпорту, так і за рахунок внутрішнього видобутку. Офіційно країна оголосила про придбання лише 25 тонн золота, але аналіз потоків імпорту та різниці між внутрішнім виробництвом і чистим імпортом вказує на сотні тонн на рік. Окрім того, Пекін заохочує інші країни розміщувати свої золоті резерви у власних сховищах: зокрема Камбоджа погодилася зберігати нове золото на Шанхайській біржі з оплатою у юанях.
“Це в кінцевому підсумку невідомо. Будь-які спроби оцінити його… упускають той факт, що це лише частина великої загадки, якою є ринок золота Китаю”, – каже Адріан Еш, директор досліджень BullionVault.
Багато аналітиків утримуються від точних оцінок справжнього масштабу закупівель золота з боку Народного банку Китаю, вказуючи на надзвичайну складність ринку та обмеженість прозорої інформації.