Увечері 29 квітня російські війська здійснили атаку на приватний будинок у Корабельному районі Херсона. Про це повідомив очільник міської військової адміністрації Ярослав Шанько. Згідно з інформацією адміністрації, приблизно о 20:30 внаслідок скидання вибухового пристрою з російського безпілотника на подвір’я постраждала дитина, яка перебувала у будинку.
Про це розповідає Finway
Стан п’ятирічного хлопчика та допомога медиків
Внаслідок вибуху п’ятирічний хлопчик отримав контузію, мінно-вибухову травму та гостру реакцію на стрес. Медики оперативно надали необхідну допомогу малолітньому постраждалому, наразі лікування триває амбулаторно.
«5-річний хлопчик дістав контузію, мінно-вибухову травму та гостру реакцію на стрес. Медики надали малолітньому потерпілому необхідну допомогу. Лікування далі амбулаторне», – заявив Шанько.
Контекст та кваліфікація дій рф
У цей же день стало відомо про ще п’ятьох постраждалих у Херсоні внаслідок атак дронів рф. Російські військові регулярно застосовують різні види озброєння — ударні безпілотники, ракети, керовані авіаційні бомби, реактивні системи залпового вогню — для атак на українські міста та цивільну інфраструктуру по всій країні.
Українська влада та міжнародні організації розцінюють ці удари як воєнні злочини російської федерації, підкреслюючи їх цілеспрямований і системний характер. Обстріли об’єктів життєзабезпечення населення і медичних закладів, що позбавляють людей доступу до електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги, вважаються ознаками геноцидних дій.
Під час повномасштабної війни росія вчиняє щодо громадян України всі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, зокрема оголошення намірів знищити українців, публічні заклики до цього, цілеспрямовані атаки на критичну інфраструктуру, переслідування людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях, знищення інтелігенції та депортацію дітей. Також фіксуються вилучення та знищення українських книг, пограбування музеїв та викрадення історичних артефактів.
Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, прийнята у 1948 році, зобов’язує 149 країн-учасниць попереджати акти геноциду та карати винних як у воєнний, так і в мирний час. Згідно з Конвенцією, геноцидом вважаються дії з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу через вбивства, завдання тяжких тілесних ушкоджень, створення умов, розрахованих на знищення, перешкоджання дітонародженню чи насильницьку передачу дітей, а також публічне підбурювання до цих дій.
Керівництво росії заперечує завдання цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі й загибель мирних жителів України, хоча факти руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків та об’єктів енергетики задокументовані у багатьох регіонах країни.