Ярослав Железняк, народний депутат України та перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, узяв участь у панельній дискусії «Як регулюватимуть криптовалюти в Україні», проведеній у рамках заходу Incrypted Talks Online. Під час обговорення він поділився важливими деталями про підготовку законопроєкту, що має на меті врегулювання криптоіндустрії в Україні.
Про це розповідає Finway
Основні учасники процесу
Железняк розповів, що у розробці законопроєкту беруть участь три ключові структури: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), Національний банк України (НБУ) та Міністерство цифрової трансформації України. Кожна з цих сторін має свої погляди на майбутній документ і пропонує власні зміни. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров підтримує ліберальний підхід до регулювання, що ставить перед собою мету підтримку бізнесу та зменшення державного контролю. НКЦПФР, в свою чергу, вбачає за необхідне забезпечити жорстку відповідність європейським стандартам. НБУ ж акцентує на тому, щоб новий закон не створював загроз для банківської системи.
Окремо Ярослав Железняк зазначив, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) також надає рекомендації щодо документа, однак наразі не встановлює конкретних вимог до України стосовно вибору регулятора для цифрових активів.
Важливість відповідності MiCA
За словами нардепа, остаточна версія закону повинна відповідати європейському законодавству MiCA. Це є однією з вимог Європейського союзу, який наполягає на тому, що Україна, прагнучи приєднатися до ЄС, повинна мати аналогічне законодавство, як і інші країни-члени. «Є Європейський союз, у якого є MiCA. Вони зайняли позицію: “шановна Україно, робіть так, як вважаєте за потрібне, але, коли ви станете ЄС, у вас повинно бути все те ж саме, що й у нас. Інакше ви не станете Європейським союзом”», — зазначив Железняк.
Підсумовуючи обговорення, Железняк виразив надію на те, що перше читання законопроєкту в парламенті відбудеться до кінця 2024 року, хоча він також підкреслив можливість істотних змін до документа між першим і другим читанням. Наприклад, роль регулятора на даний момент відведено НКЦПФР, однак це може змінитися.
Щодо оподаткування криптоіндустрії, дискусії ще не дійшли до конкретних пропозицій. Втім, Железняк наголосив, що оподаткуванню підлягатиме лише виведення коштів у фіатні гроші, оскільки інших можливостей у держави немає. «Єдине, що очевидно — ми будемо намагатися зробити так, щоб податком обкладався тільки вихід у фіат. Насамперед тому, що у нашої держави немає можливості якось інакше це робити», — підкреслив нардеп.
Железняк завершив, зазначивши, що за оптимістичного сценарію законопроєкт може бути ухвалений у першому читанні до кінця 2024 року або на початку 2025 року, після чого почнеться детальний розгляд та внесення змін.