Яку суму грошей потрібно показати на кордоні при в’їзді до Польщі у 2026 році

|
Яку суму грошей потрібно показати на кордоні при в’їзді до Польщі у 2026 році

Під час перетину кордону з Польщею у 2026 році українцям можуть відмовити у в’їзді, якщо у них не буде достатньо коштів для перебування в країні. Відповідно до чинних правил, наявність фінансових ресурсів необхідно підтвердити прикордонникам, окрім випадків, передбачених законодавством.

Про це розповідає Finway

Хто звільнений від необхідності показувати кошти

Обов’язок доводити фінансову спроможність не поширюється на окремі категорії іноземців. Як зазначено на офіційному урядовому порталі Польщі, від підтвердження платоспроможності звільняються:

  • особи, чиї витрати на проживання покривають польські державні органи або громадські установи;
  • власники візи для репатріації;
  • власники робочої візи;
  • особи зі статусом тимчасового захисту;
  • власники національної візи типу D, отриманої для возз’єднання сім’ї;
  • громадяни з картою побиту.

Крім того, це правило стосується іноземців, які в’їжджають до Польщі з метою надання благодійної допомоги або для участі у рятувальних операціях.

Вимоги до суми коштів для інших українців

Громадяни України, які не підпадають під зазначені винятки, повинні мати при собі мінімальну суму коштів. Вимоги закріплені в постанові Міністра внутрішніх справ Польщі від 23 лютого 2015 року щодо фінансового забезпечення для іноземців, які в’їжджають на територію країни. Мінімальні суми становлять:

  • 300 злотих — для поїздок тривалістю до чотирьох днів включно;
  • 75 злотих — на кожен день запланованого перебування, якщо подорож триває понад чотири дні.

Допускається пред’явлення готівки не лише у злотих, а й в іншій валюті за еквівалентним курсом. Окрім готівки, необхідно мати зворотний квиток або фінансові засоби, що відповідають вартості проїзного документа. Мінімальна сума для українців складає 200 злотих.

«Винятки діють для: осіб, за яких витрати на перебування покривають польські державні органи чи громадські установи; власників візи для репатріації; власників робочої візи; осіб зі статусом тимчасового захисту; власників національної візи (D), виданої з метою возз’єднання сім’ї; осіб із картою побиту».