Низка провідних країн Європейського Союзу, серед яких Бельгія, Франція, Німеччина та Італія, активно виступають проти конфіскації заморожених російських активів на території ЄС. Головною причиною такої позиції є побоювання щодо можливої відповіді росії – зокрема, конфіскації майна компаній цих країн у російській федерації, що, за словами експертів, вже відбувається на практиці.
Про це розповідає Finway
Побоювання та аргументи європейських країн
Заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра зазначила, що більшість російських активів зосереджено у таких фінансових структурах, як Euroclear, Clearstream і центральні банки країн ЄС. За її словами, країни, де зберігаються ці кошти, не зацікавлені у втраті близько 300 млрд доларів.
“Найбільші противники в Європі конфіскації активів – це Бельгія, тому що в них зберігаються (кошти. – Ред.) у Euroclear, Франція, Італія, Німеччина. Вони побоюються, що активи їхніх компаній будуть конфісковані в РФ. Наш аргумент, що це аж ніяк не стримує РФ. Вони конфісковували і будуть конфісковувати активи, як вони називають, недружніх країн”, – сказала Мудра.
Ірина Мудра також підкреслила, що до економічних ризиків додається питання відсутності політичної волі серед нинішніх європейських лідерів. Багато з них остерігаються створення прецеденту, який у майбутньому може бути застосований і щодо їхніх країн.
Альтернативи та обмеження використання активів
Україна наразі не вимагає передачі всіх 300 млрд доларів одним траншем. Пропонується створити спеціальний фонд у Європі, який би ефективно керував цими коштами, забезпечуючи максимальну вигоду для України. Ці кошти мають стати джерелом для компенсаційних виплат, рішення про які ухвалює відповідна комісія.
Мудра уточнила, що мова йде виключно про суверенні активи російської федерації, тобто про кошти Центробанку рф, а не про приватну власність російських фізичних чи юридичних осіб. Проте навіть ця сума не здатна повністю компенсувати збитки України. За оцінками Світового банку та Єврокомісії, загальна сума завданої шкоди вже перевищує 586 млрд доларів, а якщо враховувати втрати з 2014 року, ця цифра може сягати 1 трильйона доларів.
У зв’язку з цим Україна розглядає й інші можливі джерела отримання коштів, зокрема запровадження спеціального податку на продаж російської нафти, нафтопродуктів або відрахування частини прибутків рф від операцій у певних секторах промисловості.
Після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році країни G7 заморозили близько 300 млрд доларів активів Центробанку рф, з яких майже 200 млрд знаходяться у бельгійському депозитарії Euroclear. У 2024 році було погоджено механізм використання лише доходів від цих активів для забезпечення кредитів Україні на загальну суму 50 млрд доларів. Самі ж “базові” активи залишаються недоторканими. Основний план передбачає, що зі 50 млрд доларів, які Україна отримає від арештованих активів, найбільшу частку – 40 млрд – забезпечать США та ЄС порівну.