Керівники державних установ щодня стикаються з необхідністю балансувати між швидким ухваленням рішень і ризиками, які можуть призвести до фінансових втрат, репутаційних скандалів або навіть кримінальної відповідальності. Традиційні методи перевірок і формального аудиту дедалі частіше виявляються недостатніми, адже вони зазвичай фіксують проблеми вже після їх виникнення. Саме тому система внутрішнього контролю та комплаєнсу стає ключовим управлінським інструментом, який дозволяє діяти на випередження.
Про це розповідає Finway
Роль комплаєнсу у формуванні довіри та запобіганні ризикам
Комплаєнс — це не проста формальність, а комплексна система, що допомагає керівнику контролювати всі процеси в установі: від закупівель і кадрових рішень до управління зовнішніми та внутрішніми комунікаціями. Завдяки комплаєнсу організація працює прозоро та передбачувано, своєчасно ідентифікує й усуває ризики та не потрапляє у кризові ситуації.
“Комплаєнс перетворює керівника з «гасильника пожеж» на стратегічного архітектора, який бачить і контролює всю систему в динаміці”.
Прозорість, яку забезпечує комплаєнс, дає змогу чітко визначати відповідальних і уникати «сліпих зон» у роботі. Це формує довіру не лише всередині колективу, а й серед зовнішніх стейкхолдерів: суспільства, регуляторів, міжнародних партнерів. В сучасних умовах довіра стає стратегічною перевагою, яка дозволяє інституції виглядати більш відповідальною та зрілою.
Однією з найважливіших функцій комплаєнсу є превенція. Своєчасне виявлення конфліктів інтересів, непрозорих тендерних вимог чи співпраці з контрагентами сумнівної репутації дозволяє уникнути скандалів і розслідувань. Таким чином, комплаєнс виступає захисним щитом для керівника, допомагаючи зберігати ресурси та репутацію установи.
Структура ефективної системи внутрішнього контролю
Міжнародна практика пропонує впровадження стандартів ISO 37301 (комплаєнс-менеджмент) та ISO 37001 (антикорупційний менеджмент), що забезпечують системний підхід до попередження та реагування на ризики. Інтеграція цих стандартів дозволяє перейти від ситуативного реагування до запланованої профілактики.
Ефективна модель комплаєнсу складається з таких основних етапів:
- Аналіз нормативної бази: інвентаризація законодавчих та внутрішніх документів, оцінка відповідності процесів.
- Картографування процесів і процедур: створення повної «карти діяльності» організації з визначенням контрольних точок.
- Ідентифікація ризиків: виявлення вразливостей у процесах та розробка механізмів управління ризиками.
- Аналіз організаційної структури: оптимізація функцій і посилення контролю у критичних напрямках.
- Регулярна звітність і дорожня карта: підготовка аналітичних звітів із зазначенням проблемних зон і планів дій для їх усунення.
Варто уникати сприйняття комплаєнсу як зайвої бюрократії. При правильному впровадженні ця система зменшує кількість нештатних ситуацій, дозволяє керівнику зосередитися на стратегічному розвитку та переводить управління в проактивний формат.
Яскравим прикладом ефективності комплаєнсу є банківський сектор України. Завдяки впровадженню жорстких стандартів нагляду з боку Національного банку, банки змушені були інтегрувати комплексні системи внутрішнього контролю: від AML-процедур і KYC до управління ризиками та корпоративного управління. Це підвищило рівень довіри до банків як з боку громадськості, так і міжнародних фінансових інституцій.
Комплаєнс — це не лише інструмент контролю, а й складова управлінської культури, де прозорість, відповідальність і довіра стають щоденними стандартами роботи. В результаті формується сприятливе середовище для залучення партнерів, ресурсів і розвитку організації на міжнародному рівні.
Отже, внутрішній контроль і комплаєнс — це не просто обов’язкова вимога, а стратегічна необхідність для сучасного керівника. Вони допомагають захищати від ризиків, підвищують ефективність та зміцнюють довіру, без якої державна структура не здатна досягти довгострокового успіху. Система комплаєнсу дає керівнику можливість мислити стратегічно, діяти проактивно і будувати організацію, що відповідає найвищим міжнародним стандартам.
Автор: Вадим Мельник, доктор юридичних наук, експерт з економічної безпеки, екс-директор Бюро економічної безпеки України.