У результаті масованої атаки, здійсненої російськими військовими 21 квітня, населені пункти Богодухівської та Золочівської громад Харківської області зазнали значних руйнувань й втрат серед мирного населення.
Про це розповідає Finway
Пошкодження цивільної інфраструктури та приватних будинків
За офіційними даними, внаслідок обстрілів постраждали 11 осіб. Снаряди вразили об’єкти цивільної інфраструктури, а також житловий сектор. Від вибухів виникли чотири масштабні пожежі, у результаті яких пошкоджено приватні будинки, адміністративні споруди, підприємства та заклади торгівлі.
«Під ударами опинились об’єкти цивільної інфраструктури та приватний сектор. В результаті влучань сталися 4 осередки пожеж. Пошкоджень зазнали цивільні підприємства, адміністративні будівлі, заклади торгівлі та приватні будинки».
Рятувальники спільно з правоохоронцями продовжують працювати на місці події для ліквідації наслідків обстрілів та надання допомоги постраждалим.
Масштаби атак та правова кваліфікація дій рф
Раніше обласна влада повідомляла про трьох постраждалих у Богодухові: 46-річна жінка отримала травми, а ще дві жінки віком 18 та 83 роки зазнали гострої реакції на стрес. Проте згодом кількість постраждалих зросла до 11 осіб.
Російські військові систематично застосовують різні типи озброєння — ударні безпілотники, ракети, авіаційні керовані бомби та реактивні системи залпового вогню — для атак на українські міста та об’єкти цивільної інфраструктури у всіх регіонах країни.
Українські офіційні особи та міжнародні структури кваліфікують такі дії росії як воєнні злочини, зазначаючи їх цілеспрямований характер. Обстріли систем життєзабезпечення, медичних закладів, енергетики, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги розцінюються як ознаки геноцидних дій.
Під час повномасштабної війни росія здійснює різні злочини, які підпадають під визначення геноциду, зокрема:
- публічні заклики до знищення українців;
- систематичні атаки на об’єкти інфраструктури для створення нестерпних умов життя;
- переслідування і знищення людей з проукраїнською позицією на окупованих територіях;
- знищення інтелігенції та носіїв української культури;
- примусова депортація дітей та зміна їхньої ідентичності;
- вилучення українських книг з бібліотек, викрадення культурних артефактів.
Генеральна асамблея ООН ще у 1948 році ухвалила Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. На сьогодні до Конвенції приєдналися 149 держав, які зобов’язані запобігати геноциду та карати за його вчинення.
Конвенція визначає геноцид як дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи. До ознак геноциду відносяться вбивства членів групи, завдання їм тяжких тілесних ушкоджень, створення умов для знищення групи, заборона дітонародження та насильницька передача дітей, а також публічні заклики до таких дій.
Керівництво росії заперечує цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі, однак факти руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків, енергетичних об’єктів та житлових будинків є невід’ємною частиною військової агресії рф проти України.