Вісім загиблих і 11 поранених у Дніпропетровській області через масовані удари росії

|
Вісім загиблих і 11 поранених у Дніпропетровській області через масовані удари росії

Упродовж минулої доби російська армія здійснила близько 30 атак по різних районах Дніпропетровської області. Про це поінформував голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. Внаслідок обстрілів загинули восьмеро мирних жителів, ще 11 людей отримали поранення.

Про це розповідає Finway

Нікопольщина і Синельниківський район під обстрілами

Зокрема, у Нікопольському районі під ворожий вогонь потрапили районний центр, а також Марганецька, Мирівська, Покровська й Червоногригорівська громади. Внаслідок атак пошкоджено житлові будинки, об’єкти інфраструктури та автомобілі. За словами голови ОВА, серед постраждалих у районі — троє молодих людей:

«16-річний юнак госпіталізований в стані середньої тяжкості. Ще один 16-річний та 21-річний хлопці на амбулаторному лікуванні».

У Синельниківському районі двоє людей загинули внаслідок обстрілів Дубовиківської і Миколаївської громад. Крім того, напередодні стало відомо ще про чотирьох загиблих і чотирьох поранених у цьому районі. Трьох постраждалих госпіталізовано, 50-річний чоловік перебуває у тяжкому стані.

Втрати у Кривому Розі та наслідки обстрілів

Серйозних руйнувань зазнали об’єкти інфраструктури й підприємства Кривого Рогу, було пошкоджено газопровід. Внаслідок обстрілу в місті загинули 65-річна жінка та 43-річний чоловік, ще четверо людей отримали поранення, серед них — дев’ятимісячна дівчинка, яка наразі перебуває в реанімації.

Російські військові продовжують використовувати різні види озброєння для атак на українські міста й цивільну інфраструктуру, зокрема ударні безпілотники, ракети, керовані авіабомби та реактивні системи залпового вогню. Такі напади фіксуються в усіх регіонах держави.

Українська влада та міжнародні організації кваліфікують удари по цивільних об’єктах як воєнні злочини російської федерації. Систематичні обстріли об’єктів життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я із метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку й медичної допомоги мають ознаки геноциду.

Правозахисники та дослідники геноцидів наголошують, що під час широкомасштабної війни росія здійснює дії, які можуть підпадати під визначення геноциду, зокрема:

  • оголошення намірів щодо знищення українців;
  • публічні заклики до знищення української нації;
  • умисні обстріли життєво важливої інфраструктури;
  • переслідування й знищення людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях;
  • винищення представників української інтелігенції;
  • навмисна зміна ідентичності дітей через депортації й освітні програми;
  • знищення українських книг, викрадення культурних артефактів.

Конвенція ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена 1948 року, зобов’язує держави-учасниці, яких нині 149, запобігати актам геноциду й карати винних як у воєнний, так і в мирний час. Геноцид визначається як дії, що здійснюються з наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову чи релігійну групу.

Водночас керівництво росії заперечує факти цілеспрямованих атак на цивільну інфраструктуру українських міст і сіл, попри численні докази загибелі мирних жителів, руйнування лікарень, шкіл, дитячих садків та об’єктів енергетики й водопостачання.