Народні депутати України вже наступного пленарного тижня можуть винести на розгляд законопроєкт, який передбачає обмеження діяльності месенджера Telegram та інших платформ, що поширюють масову інформацію. Однак серед парламентарів наразі немає єдиної думки щодо підтримки цієї ініціативи.
Про це розповідає Finway
Ключові положення законопроєкту та позиція ініціаторів
Автором законопроєкту виступає народний депутат Микола Княжицький, який висловив сподівання на ухвалення документа у першому читанні вже найближчим часом. За його словами, цей законопроєкт спрямований не лише на регулювання діяльності Telegram, а й на посилення захисту держави від інформаційних маніпуляцій.
“Думаю, ми приймемо цей закон, тому що в ньому нічого страшного немає. Просто люди з Офісу президента, які розглядали Telegram як засіб політичної боротьби, думаю, зараз змінили свою точку зору. Цей закон дасть державі додаткові інструменти для захисту від використання ворогом різноманітних мереж передачі інформації – не лише Telegram, а включно з ним. Наш проєкт називають занадто м’яким та ліберальним, але, якщо буде політична воля і бажання в депутатів, його можна до другого читання зробити жорсткішим – зокрема, доповнити механізмами блокування платформ, які не виконують українське законодавство” — заявив Княжицький.
Проєкт закону пропонує ввести поняття “провайдерів платформ спільного доступу до інформації” як окремих суб’єктів у сфері медіа. Такі платформи мають бути представлені офіційним представником в Україні, якщо вони не зареєстровані в Європі, для забезпечення зв’язку з державними органами.
У разі відсутності прозорого фінансування у платформ передбачені санкції — від штрафів до заборони використання таких ресурсів державними структурами та органами.
Відповідність законопроєкту європейському законодавству
Голова комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв зазначив, що нинішня редакція законопроєкту не узгоджується з двома ключовими актами Європейського Союзу: Актом про цифрові послуги (DSA) та Європейським актом про свободу медіа (EMFA). Україна взяла на себе зобов’язання імплементувати ці акти у національне законодавство до кінця 2026 року без змін.
Потураєв повідомив, що вже існує негативний висновок Ради Європи щодо запропонованих законодавчих ініціатив, оскільки вони намагаються прирівняти соціальні платформи до медіа, чого не підтримують у ЄС. Водночас, за його словами, документ може бути прийнятий у першому читанні з подальшим доопрацюванням і переговорами з європейськими партнерами.
Заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук наголосила, що платформи на кшталт Telegram використовуються ворогом для вербування терористів та координації атак, тому в разі загрози національній безпеці їх діяльність має бути обмежена.
Депутат фракції “Голос” Ярослав Юрчишин висловив думку, що Україна за потреби зможе створити власну альтернативу Telegram у разі блокування месенджера.