Кабінет міністрів ухвалив рішення про виділення понад 2 мільярдів гривень на облаштування укриттів для закладів загальної середньої освіти у 30 українських громадах. Про це повідомили міністр освіти і науки Оксен Лісовий та прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Про це розповідає Finway
Підтримка безпеки в освіті
На засіданні урядовці розглянули питання безпеки учасників освітнього процесу та продовження реформи «Нова українська школа». Особливий акцент було зроблено на громадах, де ситуація з безпекою залишається найскладнішою через постійні обстріли та загрозу життю дітей і педагогів.
Оксен Лісовий уточнив, що 1,94 мільярда гривень буде спрямовано на реалізацію 28 проектів у громадах із підвищеним рівнем небезпеки. Додатково 100,2 мільйона гривень виділено на будівництво укриттів для двох військових ліцеїв у Львові та Вінницькій області.
«1,94 млрд грн буде спрямовано на реалізацію 28 проєктів у громадах, де безпекова ситуація залишається найскладнішою. Питання захисту в цих регіонах потребує першочергових рішень. Окремо передбачено фінансування на будівництво укриттів для двох військових ліцеїв у Львові та Вінницькій області – на це передбачено 100,2 мільйона гривень», – уточнив міністр.
Основний акцент робиться на підтримці військових ліцеїв і громад із найвищими безпековими ризиками, а також на проектах, які мають високий рівень готовності та можуть бути швидко реалізовані. Окремо міністр нагадав, що раніше уряд уже направив місцевим бюджетам 231,1 мільйона гривень на 22 проекти, де роботи виконані більш ніж на 60%.
Фінансування та загроза російських обстрілів
Паралельно триває затвердження фінансування для громад із високим і помірним рівнями ризику. За словами Юлії Свириденко, у 2026 році на облаштування укриттів у школах по всій країні передбачено 5 мільярдів гривень.
Актуальність таких рішень зумовлена постійними атаками з боку російської федерації. Від початку широкомасштабного вторгнення у лютому 2022 року російські війська регулярно завдають ударів по українських містах і цивільній інфраструктурі, використовуючи ракети, дрони та інші види озброєння. Ці удари неодноразово кваліфікувалися українською владою та міжнародними організаціями як воєнні злочини.
Систематичні обстріли систем життєзабезпечення, закладів охорони здоров’я, а також об’єктів освіти мають на меті позбавити населення необхідних для життя умов, що є ознаками геноцидних дій. Під час повномасштабної війни росія вчиняє всі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, включаючи публічні заклики до знищення українців, цілеспрямовані атаки на інфраструктуру, переслідування на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією та депортацію дітей.
Згідно з Конвенцією ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, яка була ухвалена у 1948 році, країни-учасниці мають запобігати актам геноциду та карати за них як у воєнний, так і в мирний час. Геноцид визначається як умисні дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
Керівництво росії продовжує заперечувати цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі України, попри очевидні докази руйнування шкіл, лікарень, енергетичних об’єктів та інших важливих для життя установ.