Державний «Укрексімбанк» не розкриває деталей щодо обслуговування кредиту на 60 мільйонів доларів США, який у 2021 році отримав бізнесмен Сергій Брюховецький – тесть народного депутата Федора Христенка, нині підозрюваного у державній зраді. У відповідь на запит журналістів банк послався на банківську таємницю та відмовився надати інформацію про стан погашення зобов’язань за кредитом.
Про це розповідає Finway
Одержання кредиту під заставу SkyMall і зміни у власності
Позика була видана під заставу київського торговельно-розважального центру SkyMall, навколо якого тривають юридичні суперечки у декількох країнах. Згідно з аналітичною системою YouControl, початково бенефіціаром компанії «Славіан» – власника ТРЦ – був лише Брюховецький. Проте у серпні 2025 року серед співвласників з’явилися громадянин Великої Британії Марк Родес та ізраїльтянин Ігор Корев. Частки змінилися: у Брюховецького залишилося 30%, стільки ж у Родеса (з листопада 2021 року), а у Корева – 40% (з вересня 2024 року). Водночас зміни у власності не були відображені в державних реєстрах своєчасно.
Журналісти з’ясували, що нові співвласники SkyMall також мають зв’язки з росією. За українським законодавством, приховування інформації про кінцевих бенефіціарів, що тривало з 2021 по 2025 рік, є порушенням, за яке передбачено штрафи чи навіть блокування фінансових операцій. Це також суперечить умовам кредитного договору, який зобов’язує позичальника інформувати банк про такі зміни.
Реакція банку та наслідки для керівництва
У банку зазначили, що не можуть розголошувати персональні дані клієнтів, проте повідомили про зміни у внутрішніх регламентах, спрямовані на підвищення прозорості та запобігання шахрайству. Також у фінансовій установі наголосили, що
«всі ключові службові особи, що брали участь у прийнятті рішення з кредитування, наразі в установі не працюють».
Джерела в «Укрексімбанку» повідомили, що позичальник частково виконує платіжні зобов’язання, однак існують прострочення та штрафи. Попри це, банк наразі не планує звертатися до суду, сподіваючись на подальше стягнення коштів.
Розслідування також нагадує про інцидент 2021 року, коли під час спроби журналістів отримати коментар щодо кредиту керівництво банку, зокрема тодішній голова правління Євген Мецгер, організувало напад на знімальну групу. Згодом Мецгера, а також директорів департаментів безпеки Ігоря Тельбізова та Олега Осіпова, було визнано винними у перешкоджанні журналістській діяльності та оштрафовано. Мецгер подав у відставку і очолив компанію «Укрфінжитло».
У березні 2025 року Київський апеляційний суд закрив справу щодо нападу на журналістів у зв’язку зі спливом строків притягнення до відповідальності, задовольнивши клопотання обвинувачених та звільнивши їх від кримінальної відповідальності.
Після оприлюднення розслідування щодо кредиту правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею «фінансування тероризму», а справу розслідує Служба безпеки України.
Федір Христенко, обраний до парламенту у 2019 році від партії «Опозиційна платформа – За життя», виїхав з України ще в лютому 2022 року та публічно не засуджував агресію росії. У вересні 2025 року СБУ повідомила про його затримання за підозрою у державній зраді, співпраці з «ДНР» і ФСБ, а також у зловживанні впливом. Слідство встановило, що Христенко був агентом ФСБ ще з часів Януковича, а також мав зв’язки з відомими особами з російських спецслужб і колаборантами.
Максимальне покарання за державну зраду в Україні – довічне ув’язнення з конфіскацією майна. Христенко та його адвокати публічно не коментували звинувачення.