В Україні триває підготовка до впровадження нової моделі житлової політики, яка має на меті вирішити низку гострих питань, серед яких – оновлення застарілого житлового фонду, ліквідація багаторічних черг на отримання житла та завершення незавершених будівництв. Задля цього ще в липні Верховна Рада схвалила у першому читанні урядовий законопроєкт №12377 «Про основні засади житлової політики», який нині готують до другого читання.
Про це розповідає Finway
Основні положення законопроєкту та перспективи його ухвалення
Згідно з документом, в Україні планують створити ринок соціальної оренди, що дозволить громадянам отримувати доступне житло без обов’язкової купівлі. Така ініціатива має полегшити доступ до житлових приміщень тим, хто не може дозволити собі придбання власної нерухомості.
“З тих поправок, що залишилися, близько тисячі можна віднести до категорії поправкового спаму, тому ми сподіваємося, що автори правок їх знімуть. Однак наше завдання – відпрацювати кожну, що збільшить шанси законопроєкту, який запустить житлову реформу в Україні”, – розповіла голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк («Слуга народу»).
За словами Олени Шуляк, ухвалення законопроєкту №12377 очікується вже восени. Це відповідає вимогам Європейського Союзу у межах програми Ukraine Facility. Крім того, виконання цього індикатора дозволить Україні залучити 400 млн євро фінансування, з яких половина – кредитні кошти, а інша половина – грантові.
Проблеми старого житлового фонду та перспективи реконструкції
Питання знесення застарілих будинків залишається актуальним. Ще восени 2022 року народні депутати схвалили у першому читанні законопроєкт №6458, який передбачає комплексну реконструкцію кварталів старого житлового фонду, включаючи знесення старих будівель для спорудження нових. Однак подальший прогрес щодо цього документу наразі відсутній.
Остання активна дискусія навколо законопроєкту відбулася влітку 2024 року. Тоді зазначалося, що питання оновлення житлового фонду загострилося через війну, а у великих містах практично не залишилося вільних ділянок під будівництво, особливо у центральних районах, які найбільше цікавлять забудовників.
Зокрема, середньостатистична «хрущовка» – це п’ятиповерховий будинок із чотирма під’їздами та чотирма квартирами на сходовому майданчику, тобто всього 80 квартир. Якщо на цій же ділянці звести сучасну багатоповерхівку, кількість квартир може зрости до 350.
Чи передбачає реформа зведення соціального житла шляхом знесення старих «хрущовок», наразі невідомо. На відповідне запитання народна депутатка Олена Шуляк не надала чіткої відповіді.