Українець поділився досвідом життя в Польщі: робота без відпочинку та моральна ціна еміграції

|
Українець поділився досвідом життя в Польщі: робота без відпочинку та моральна ціна еміграції

Колишній учитель фізичної культури, який нині мешкає в Польщі, розповів про складнощі адаптації та реалії життя за кордоном. За його словами, у новій країні часу на особисте життя та відпочинок практично не залишається — усе зосереджується навколо роботи.

Про це розповідає Finway

Реалії праці та адаптації українців у Польщі

У Польщі зараз проживає чимало українських біженців, а також трудових мігрантів, які переїхали ще до початку повномасштабної війни. Своїм досвідом у соціальних мережах поділився 30-річний українець, відомий у TikTok під ніком @fizryk.official.

Чоловік зазначає, що найбільше його вразила не вартість життя, а необхідність постійно працювати, аби забезпечити собі базові потреби: оренду житла, харчування та транспорт. Він зізнається, що з часом така рутина стає буденністю, а відчуття втоми не залишає ні на мить.

“Спочатку ти приїжджаєш і думаєш: ‘Зараз заживу! Європа, нове життя… Проходить рік, і твоє життя – це робота, магазин, дім і сон. Найсмішніше, що ти перестаєш навіть це помічати. Дзвониш додому і кажеш: ‘У мене все добре, мамо. Прийшов з роботи, пішов на роботу і так кожен день. По факту ти просто втомлений 24/7′”, – розповідає українець.

Він підкреслює, що мало хто говорить про моральну ціну такого життя. Хоча Польща дала багатьом українцям можливість почати спочатку, люди часто почуваються самотніми та відчуженими, немов персонажі, що діють за чітким сценарієм.

Відгуки та досвід інших українців за кордоном

Під дописом чоловіка чимало людей поділилися схожими відчуттями й історіями. Дехто зазначив, що й в інших країнах, наприклад у Литві чи самій Україні, доводиться працювати з ранку до ночі, щоб вижити. Інші ж відзначили втрату здоров’я через постійну втому, а також відчуття беззмістовності життя. “Ви абсолютно праві. Життя тут взагалі не відчувається”, — написав один з коментаторів.

Окрім цього, у матеріалі згадуються й інші випадки адаптації українців у різних країнах. Так, Роман після еміграції вважає найкращою для розміреного життя країною ту, де високі соціальні стандарти, сучасна інфраструктура та гідна оплата праці, попри суворий клімат. А Анна, яка живе в Іспанії, зізнається, що вже не має бажання повертатися до Києва.

Деякі українці розглядають можливість залишити Польщу через погіршення ставлення та пошук кращих умов, конкурентної заробітної плати та соціальних гарантій. Таким чином, досвід міграції є доволі неоднозначним: попри нові можливості, багато хто стикається з психологічними труднощами та відчуттям ізоляції.