У 2025 році Україна експортувала до Європейського Союзу понад 11,2 мільйона кубометрів біометану, що підтверджує її статус нового стратегічного партнера ЄС у сфері відновлюваних джерел енергії.
Про це розповідає Finway
Структурний зсув на ринку біометану
Як повідомив Сергій Макогон, колишній генеральний директор Оператора газотранспортної системи України, ці обсяги експорту свідчать про глибокі структурні зміни в українському енергетичному секторі. Основними експортерами біометану стали компанія МХП, яка забезпечила приблизно 8,7 млн м³ (77% усього експорту), VITAGRO з обсягом 2,5 млн м³ та Hals Agro — 75 тисяч м³. Окрім цього, на світові ринки вийшов Bio-LNG: МХП експортувала понад 5 тисяч тонн, а UM Liquid Gas — близько 900 тонн.
Потенціал агровідходів та економічний ефект
Україна має унікальні ресурси для розвитку цієї галузі: аграрні залишки, гній, відходи тваринництва, а також розвинену логістику й підключення до газотранспортної мережі ЄС. Біометан, вироблений з агровідходів, перетворюється на експортну диспетчеровану енергію, що створює валютні надходження для країни.
“У момент, коли країні критично потрібні євро та долари для імпорту, оборони і відновлення, біометан стає новою статтею енергетичного експорту поряд із зерном, металом і ІТ”, – написав Макогон.
Він підкреслив, що це не просто «зелений PR», а реальна енергетична інфраструктура, яка підтримує кліматичну політику ЄС і зміцнює економіку України.
Для подальшого розвитку галузі необхідно розширювати виробничі потужності, покращувати карбонові показники, забезпечувати вигідні ціни та впроваджувати проектне фінансування замість субсидій. Україна поступово перетворюється на один з найцікавіших біометанових хабів Європи.
Зелена енергетика, яка включає виробництво електроенергії та тепла з невичерпних природних ресурсів, таких як сонце, вітер, вода та біомаса, є ключовим чинником для енергонезалежності й досягнення кліматичних цілей. Україна активно впроваджує «зелений тариф» для стимулювання інвестицій і розширення цієї сфери.