У ніч на 28 травня російські війська здійснили понад 20 атак на два райони Дніпропетровської області, застосовуючи безпілотники та артилерію. Про це повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
Про це розповідає Finway
Наслідки ударів по Павлоградському та Нікопольському районах
У Павлоградському районі зафіксовано пошкодження п’ятиповерхового житлового будинку, приватної оселі та місцевого ліцею. Внаслідок обстрілів постраждали троє людей: 38-річний чоловік був госпіталізований у стані середньої тяжкості, 69-річна жінка та 62-річний чоловік отримали поранення й проходитимуть амбулаторне лікування.
«Чоловік 38 років госпіталізований у стані середньої тяжкості. 69-річна жінка і 62-річний чоловік лікуватимуться амбулаторно», – заявив Ганжа.
У Нікопольському районі під вогнем опинилися населені пункти Нікополь, Червоногригорівська, Марганецька та Покровська громади. Там було пошкоджено житловий будинок і автозаправну станцію.
Системні удари по цивільній інфраструктурі
За словами Олександра Ганжі, у вечірній час 27 травня також було зафіксовано понад 20 обстрілів з боку російських військ у чотирьох районах області, проте тоді серед цивільного населення жертв не було. Російська армія регулярно здійснює атаки з використанням ударних безпілотних апаратів, ракет, авіаційних бомб та реактивної артилерії, цілеспрямовано руйнуючи українські міста та об’єкти критичної інфраструктури в усіх регіонах країни.
Українська влада та міжнародні організації наголошують, що такі удари мають ознаки воєнних злочинів російської федерації та є цілеспрямованими.
Обстріли систем життєзабезпечення населення, знищення об’єктів енергетики, водопостачання, закладів охорони здоров’я та інших критичних елементів інфраструктури розглядаються експертами як прояви геноцидних дій. Провідні правозахисники та дослідники зазначають: під час широкомасштабної війни росія чинить злочини, які можуть підпадати під визначення геноциду, зокрема переслідування та знищення людей із проукраїнською позицією, викрадення дітей, нищення культурної спадщини та викорінення української ідентичності на окупованих територіях.
Конвенція про запобігання злочину геноциду, ухвалена ООН у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці запобігати актам геноциду та карати за них під час війни та в мирний час. Дії, спрямовані на повне або часткове знищення національної, етнічної чи релігійної групи, визначаються як геноцид. До ознак таких злочинів відносяться вбивства, завдання тяжких тілесних ушкоджень, створення умов, несумісних із життям, а також насильницька передача дітей і публічне підбурювання до знищення групи.
Натомість російське керівництво відкидає звинувачення у цілеспрямованих ударах по цивільній інфраструктурі та вбивствах мирного населення України, попри численні докази руйнування лікарень, шкіл, об’єктів енергетики та інших життєво важливих об’єктів.